У мене є старша сестра Оксана, коли вона надумала виходити заміж, їй віддали квартиру нашої бабусі. На мене ж батьки написали дарчу на своє житло. Квартири були рівноцінні, обидві двокімнатні, одна ізольована кімната, а інша прохідна, планування не зовсім зручне для сімей з дітьми.

Сестра відразу після весілля почала жити окремо, а ми тоді взяли бабусю до себе. Начебто, все добре, всі задоволені. Але якось сестра прийшла і почала плакати, що у її чоловіка є великий борг, який треба терміново повернути.

На той час батьків наших уже не було, що порадити сестрі я не знала. Її чоловік умудрився зайняти для розвитку свого бізнесу у «хороших» людей, а потім прогорів. Сестра не знайшла нічого кращого, ніж продати свою квартиру, пішовши жити з чоловіком та дитиною до своєї свекрухи.

І все було б добре, борги віддали, дах над головою є, але мама чоловіка Оксани категорично не погодилася зареєструвати сестру та онуку на своїй житловій площі.

Тоді Оксана попросила мене, щоб я прописала в себе її і племінницю. Я погодилася, адже робила я це не для чужої людини, а для рідної сестри. На той час я теж вже була заміжня, чоловік мав свій будинок на околиці містечка, але жили ми в моїй квартирі. У нас також з’явилася донька. Сестра так і жила зі свекрухою, а прописана була у мене.

Три роки тому свекрухи Оксани не стало, чоловік успадкував квартиру матері, а ми з моїм чоловіком дозріли нарешті для переїзду в його будинок.

Що робити із квартирою? Донька поїхала вчитися в обласний центр, та там і заміж вийшла, вирішили ми квартиру продавати, та й варіант доньки добрий попався: терміновий продаж квартири у місті, де вона тепер жила.

Було логічним тут продати, там купити, хай меншу, зате в обласному центрі. І в нас покупець знайшовся.

– Оксана, – говорю сестрі, – я квартиру свою продавати надумала, ви з донькою можете знятися з реєстраційного обліку? Нам швидше треба.

Я їй все пояснила і почула у відповідь, що виписуватися вони не збираються, донька її дитину чекає.

– Я теж у тій квартирі виросла, чому вона дісталася тобі одній, – нагадала мені сестра.

Я так і сіла. Ні, звичайно, їй не дістанеться ні метра в моїй квартирі, зробити вона нічого не зможе, власниця одна і це – я. Але навіщо мені тепер говорити про те, що я квартиру не по праву отримала і перешкоди будувати?

– Заплати нам, ми випишемося. У нас незабаром малюк буде. Нам потрібні гроші, – запропонувала сестра.

Вона попросила третину від вартості моєї квартири! Добре, що покупець, якому я надумала продавати житло, виявився сам юристом. Він пообіцяв, що якось цю справу владнає.

Відтоді у нас з сестрою стосунки дуже зіпсувалися. Невже все від заздрощів та від жадібності? А вона ще й по місту мене ославила, що я її спадщини позбавила – квартира мамина мені одній дісталася.

Не можу ж я всім пояснювати, що і як було. От і виходить, сестру втратила, погану славу набула. Чоловік мій тільки мене й підтримує, та найближчі, хто пам’ятає ще всю ту давню історію, решту людей мене засуджують.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело