В суботу я наставив будильник на сьому ранку, і поспішив до під’їзду своєї тещі. Ще з коридору доносились запахи свіжої випічки, але справ було багато, і потрібно все встигнути. На звук демонтажу зайшла сусідка Тамари Орестівни. Глянувши на мене, побігла відразу ж на кухню, і стали вони там шушукатися. Але ж я все рівно всю розмову чув. Думка моя про тещу кардинально змінилася.

– Романе, а чому у ванній не горить світло, взагалі не стежиш за квартирою, — обурено сказала Тамара Орестівна.

– Та все забуваю купити, лампочку, – відповів Роман.

– А от коли таких дрібниць наскладається, вже велика проблема вийде, — діловито відповіла теща.

Роман був одружений з Мартою вже три роки, і його теща Тамара Орестівна часто приїжджала до них і ніби весь час шукала чого причепитися. Її весь час, щось не влаштовувало. Роману від цього було прикро.

– Біля кухонного гарнітуру дверцята розбовталися, чекаєш, коли впадуть? – Знову вставила теща.

– Ну гаразд, зробимо, не така і складна робота, дрібниці. Правда, Марто?

Роман глянув на дружину з надією, що вона його підтримає, адже він справді намагався тримати квартиру в порядку, але останнім часом було дуже багато роботи, і коли пізно приходив додому, то хотілося просто відпочити на дивані і подивитися телевізор.

– А ось мама має рацію, лампочка місяць тому перегоріла, а ти весь час не можеш знайти на це часу, – відповіла Марта.

– У ванній є шість світильників і те, що один не горить, проблеми я в цьому не бачу.

Марта була на кухні і все чула. Роман любив свою дружину і до тещі ставився добре. Але останнім часом він часто дратувався з приводу. Роман пішов у передпокій і почав одягатися. На запитання – Куди?

– За лампочками, — невдоволено сказав він і відчинив двері.

– Романе, ти не забудь, ти мені завтра обіцяв двері встановити, — сказала йому слідом Тамара Орестівна.

– Не забуду, – відповів він і зачинив двері.

Так, скільки можна, як мені все набридло. Адже вже дорослий, а всі намагаються контролювати та вчити, як маленького. Роман повільно йшов вулицею, поступово його запал охолов і він заспокоївся. Коли повернувся з крамниці, тещі вдома не було. Дружина сиділа на дивані, читала книгу, не зважаючи на чоловіка.

– Тамара Орестівна де? – спитав він.

– Пішла додому.

– Скільки можна терпіти щотижневі перевірки твоєї матері, кожному терпінню є межа.

– Романе, ну не ображайся, мамі нудно одній, вона як краще хоче. Вона чимало працювала начальником, і любить, щоб усе було під контролем, — сказала Марта.

У суботу Роман підвівся зранку і поїхав до тещі, взявши з собою інструменти. Потрібно було встановити двоє міжкімнатних дверей, спочатку демонтувавши старі. Установку необхідно було виконати за один день, тому що в будні просто не зміг би через завал на роботі продовжити роботу у тещі.

Вдома у тещі, пахло дуже апетитно, готувала вона дуже смачно. Роман переодягся і одразу взявся до роботи. Після демонтажу старих дверей, викинувши сміття, сів відпочити на диван, прийшла сусідка, поцікавитись, що за шум доноситься з квартири.

– Тобі двері встановлюють? Скільки установка коштує? Я б теж свої змінила на нові.

– Встановленням дверей займається мій зять, — з гордістю відповіла Тамара Орестівна.

– Пощастило тобі, а мій зять, за щоб не взявся, тільки все псує. І ось тому доводиться запрошувати спеціалістів.

– А у мого зятя руки просто золоті, будь-яка робота йому під силу. Він у мене чудовий. Нам із ним дуже пощастило.

Від почутої похвали думка про тещу відразу змінилося, йому здавалося, що теща його недолюблює, а виявляється, навпаки.

Тамара Орестівна весь час нам допомагала, на купівлю квартири віддала всі свої заощадження, а ще дачу продала, яку любила всім серцем. Сказавши, що хоче, щоб вони жили у квартирі та починали сімейний союз без боргів.

Сусідка пішла, Роман продовжив займатися встановленням міжкімнатних дверей і вдав, що взагалі не чув розмови між ними. І з цього моменту Роман почав по-іншому дивитися на свою тещу і подумав, що надалі треба йому бути розважливішим.

– Романе,— лагідно покликала його Тамара Орестівна,— ти не зголоднів? А я пиріжків твоїх улюблених спекла, відпочинь трохи.

І все-таки любить мене теща, усвідомив чоловік і, приховуючи радість, пішов на кухню пити кефір з пиріжками.

Фото ілюстративне

Джерело