А 9 січня моя свекруха святкувала свій день народження, ювілей – 65 років їй. Здоров’я у неї вже не те, що в молодості, тому я вирішила допомогти в організації свята, так як розуміла, що їй буде важко все робити самій.

День народження Валентини Сергіївни проходив просто чудово. Гості веселилися і вихваляли приготовлені мною страви. Уже була пізня година і ми з чоловіком зібралися їхати додому. Я пішла подякувати матері за її щедру гостину і ненавмисне почула зовсім неприємну розмову.

Свекруха, не шкодуючи слів, комусь так завзято розповідала про те, яка нетямуща у неї невістка, її синові зовсім не пощастило з дружиною.

З Валентиною Сергіївною у нас склалися прекрасні відносини. Я завжди запитувала у матері чоловіка поради і ніколи не відмовляла у допомозі їй. Коли свекруха занедужала і потребувала догляду, ми з чоловіком взяли її до себе на декілька тижнів і допомогли знову стати на ноги, завдяки нам їй швидко стало краще.

Мати чоловіка нам щиро була вдячна за турботу і обіцяла подарувати свою квартиру, а сама збиралася переїхати на дачу. Дача ця дуже близько до міста, там є всі зручності та умови для цілорічного проживання, а свекруха любить квіти, свіже повітря, садити якусь городину, тримати якусь курку чи гусей.

Як тільки ми погодилися переїхати, поведінка свекрухи різко змінилася. Вона стала часто мені говорити негарні речі і при всякій можливості старалася чимось докоряти мені, називати мене невмілою господинею перед чоловіком. Я не особливо звертала на це увагу і списувала все на вік, а тим паче, що вона недавно недужала.

Пару днів назад моя свекруха святкувала ювілей – 65 років. Здоров’я у не ї було уже не те, що раніше, тому я вирішила допомогти в організації свята. Цілий день готувала, щоб гості могли почастуватися смачною їжею.

А зараз, скільки я допомогла їй, що я зробила для свекрухи, отримати таку подяку!

Я зайшла у кімнату, підійшла до матері чоловіка і подякувала за гостину. Вона почервоніла від сорому, бо зрозуміла, що я все чула, але навіть слова не сказала. Навіть не думала вибачатися.

Я сіла в машину з вологими очима і все розповіла чоловіку. Не знаю, чи скаржилася вона своєму синові на мене, коли я була відсутня. Чоловік заспокоїв мене і просив пробачити його немолоду матір. Казав, що це все через старість. Я намагалася зрозуміти його, дякувала за підтримку, але на душі прикро було.

Наступного ранку свекруха зателефонувала, щоб спитати, коли ми будемо переїжджати у її квартиру. Я сказала чоловіку, якщо він погодиться, то буде переїжджати туди сам  без мене, я там жити не хочу.

“Дякую, мамо, але ми не заслуговуємо на такий щедрий подарунок від тебе. Негоже моїй такій лінивій і негосподарській дружині у тебе в квартирі порядки наводити”, – сказав чоловік і поклав телефон.

Я досі не можу зрозуміти чим заслужила таке ставлення до себе з боку матері чоловіка і чому свекруха вмить змінила свою поведінку. Я завжди її поважала і ставилася до неї, як до рідної матері, стільки добра зробила для неї.

Фото ілюстративне.

Джерело