Я завжди вважала, що мені пощастило у шлюбі, у нас з Данилом було двоє діток. Гроші були необхідні, тож чоловік вже 7 років їздив на заробітки в Німеччину. Там він з товаришами будував великі будинки. А от, щоб побудувати свій власний будинок для своєї сім’ї – грошей було ще зовсім мало.

Коли ми чоловіком зрозуміли, що вчительських зарплат нам не вистачить для виховання двох діток та будівництва будинку, вирішили погодитися на пропозицію сусіда і відправити Данила на заробітки в іншу країну, іншого виходу не бачили.

Ми розуміли, що буде непросто, адже ми з ним будемо довго далеко одне від одного, для сім’ї це дуже непростий період, спілкуватися лише по відеозв’язку, але гроші, які надсилав додому Данило, трішки виправдовували ситуацію і ми обоє розуміли, що можемо якийсь час почекати. Я звільнилася з роботи, займалася домашніми справами, дітьми і частинами вкладала гроші в наше будівництво.

На річницю нашого весілля колись батьки чоловіка подарували нам хорошу земельну ділянку, на якій ми мали б разом побудувати власний дім. Та через брак коштів земля просто заростала бур’янами. А ось тепер робота розпочалася, адже Данило почав заробляти немалу копійку для сім’ї.

Новосілля ми планували зробити якраз на святкування мого дня народження. Перед цим покликали священника для висвячення нашої домівки, а потім і гості посходилися. Посеред застілля я помітила, що Данило постійно заглядає у телефон і щось комусь набирає в текстових повідомленнях. Я підійшла, аби запитати, в чому справа, на що чоловік відповів, що потрібно йому повернутися в Німеччину на якусь термінову роботу.

Я, звичайно, засмутилася, бо розраховувала побути разом щонайменше місяць, а діти взагалі не відходили від свого тата ні на хвилину, адже так скучили за ним. Та робота є робота. Гроші навіть зараз лишніми не будуть. Нам ще потрібно паркан звести та дітям невеликий майданчик, де вони могли б гарно гратися і відпочивати.

Все було як зазвичай, аж поки через декілька днів на екрані мого телефону не засвітилося текстове повідомлення з незнайомого номеру. Воно було від якоїсь жінки, яка писала, що зустрічається з Данилом і зараз вона чекає дитину.

Я не повірила своїм очам. По-перше, Данило вже немолодий, по-друге, у нього вже є двоє дітей і чоловік ніколи не давав привід думати, що з кимось зустрічається.

Я заспокоювала себе думками, що це просто жарт, але інформація все одно не виходила з моєї голови. Вночі я не могла заснути через дурні думки, а коли заснула, то снилися кошмари.

Коли ми тільки зустрічалися з Борею, я часто помічала його загравання до інших дівчат, але я вважала, що після весілля і народження дітей він змінився і тепер в пріоритеті сім’я.

Зранку я декілька разів перечитала повідомлення і знову хотілося відкинути ці думки і забути про все. Що ж буде далі? Як жити? Я відчувала, що наближається розпад сім’ї. І ці думки засмучували мене.

Я вирішила нічого не говорити поки чоловікові, бо навіть не могла правильних слів дібрати Данилу. Ми спілкувалися, як завжди, і нічого особливого в його поведінці я не помічала. З часом я навіть майже переконала себе, що все це вигадка і нічого такого зовсім немає.

Мені згодом почало здаватися, що Данило якось уважніше до мене став ставиться, частіше робить компліменти, купує солодощі мені. Через декілька днів подарував мені дорогу каблучку з діамантом. Але тут також дві сторони медалі. Можливо, він просто намагається наперед загладити свою провину.

Декілька тижнів я ще не наважувалася поговорити з Данилом про те повідомлення. Ніби й наважуся, а через декілька годин знову передумаю, адже не знаю, як правильно розпочати розмову.

Я просто розумію, що якщо почнеться розмова про це, то нас чекає розлучення. Потім я згадала, що наш будинок оформлений на батька мого чоловіка. А раніше мене це взагалі не дивувало. Свекруха пояснила це тим, що ділянка належала її чоловікові і так буде легше з документами.

Тепер я ще й хвилююся й за долю житла, тому поки з документами не вирішено нічого толком, говорити з чоловіком немає сенсу.

Не знаю, на що я сподіваюся: чи на те, що це все жарт, чи на те, що інша жінка – просто тимчасово. Я просто вірю в збереження сім’ї і хочу бути щасливою.

Тож я промовчала, а Данило поїхав знову за кордон заробляти гроші. Не знаю, чого я чекаю і як правильно мені діяти в моїй ситуації.

Фото ілюстративне.

Джерело