Аліні цього року виповнилося двадцять шість років. У мене у її віці вже була трирічна вона, якщо що. А у нашої дівчинки в голові досі гуляє вітер, все думає, як би поміцніше поспати, посолодше поїсти і що б такого викласти на своїй сторінці, щоб усі подружки вдавилися від заздрощів.

Дочка не пам’ятає цього періоду, але до її п’яти років ми з чоловіком жили дуже скромно. У нас була кімната в комуналці, в якій таргани та клопи були за свійських тварин. Це вже потім чоловікові вдалося відкрити свою справу і життя стало потихеньку налагоджуватися.

Зараз цей період нашого життя навіть я згадую як страшний сон, а його дочка не пам’ятає взагалі. Природно, коли з’явилися вільні гроші, доньку почали балувати. Там і нові вбрання, і окрема кімната, і всякі плеєри-магнітофони-мобільники, у неї було все.

Самі ми з чоловіком із простих сімей, я у своєму дитинстві не мала й половини того, що має бути у нормальної дитини. Я ще тоді пообіцяла собі, що зі шкіри вилізу, але у моєї дитини буде все, що вона захоче. Чоловік мене підтримував у моїх починаннях.

Що гріха таїти, Аліну ми балували. Розуміли, що десь перегинаємо палку, але втішали себе думкою, що нехай у дитинстві вона матиме все, адже невідомо, як потім життя повернеться. За підсумками зараз ми розгрібаємо наслідки своєї необачності.

Після школи донька вступила до театрального. Це коштувало нам дорого, але в Аліни так горіли очі, що відмовити ми їй не могли. Нехай пробує, а якщо це доля?

До закінчення школи ми купили доньці двокімнатну квартиру, куди вона з радістю переїхала, щойно отримала ключі. Ми в життя дочки не лізли, давали грошей, привозили продукти, але з моральними настановами не совались, думали, що якщо їй потрібна буде порада, то вона сама звернеться.

Студентство в Аліни проходило весело. У квартирі були помітні сліди гулянок, нічого кримінального, але все-таки. Кілька разів вона була на межі відрахування, але ці питання вдавалося вирішувати. Свій диплом вона здобула.

За час навчання вона обросла знайомими із творчої тусовки. Це вона їх так називає, я ж вважаю, що це віці, які плекають свою ніким не зрозумілу геніальність. Я дуже сподівалася, що коли закінчиться навчання, дочка знайде собі роботу, і ця компанія відвалиться сама собою.

Але ось рік минув, другий, а з роботою у дочки все якось не складалося. Все її не влаштовувало, все для неї було низького польоту та посередньо. Відучившись на режисера, жодного застосування вона собі не могла знайти. Були тільки розмови про те, що в неї та друзів ось уже скоро реалізовуватиметься якийсь феєричний проєкт, після якого на них посипляться гроші та визнання.

Час минав, дочка продовжувала жити за наш рахунок, а жодних професійних зрушень не було. Навіть не передбачалося. Зате змінювалися вбрання, купувалися гаджети для зйомки, були подорожі. А наше з чоловіком терпіння добігало кінця.

Півроку тому ми попередили, що в доньки є шість місяців на те, щоб стати на ноги, а потім ми перестаємо її утримувати. Максимум – платитимемо за квартиру і купуватимемо продукти. Але це все, на що вона може розраховувати.

Тоді було сказано багатьох пишномовних промов, що нам не загнати її в рамки, вона творець, вона сама вирішуватиме, як їй жити і працювати. Ми все це вислухали та нагадали про піврічний термін. Більше до цієї теми не поверталися.

Ось ці шість місяців минули, жодних зрушень у плані працевлаштування та заробітків у доньки не з’явилося. Як вела бездіяльний спосіб життя, ні в чому собі не відмовляючи, так він і продовжився. Мабуть, тоді вона визнала нашу розмову порожньою загрозою.

А ми взяли і втілили її у життя. На чергове її прохання дати грошей була відмова. На друге теж. І тут до неї дійшло, що халява скінчилася. Був скандал зі сльозами, спробами маніпулювати та вимогами не псувати їй життя. Наприкінці істерики було заявлено, що “краще б її взагалі не народжували”. Нормальна реакція для дівчини 26 років? Мені здається ні.

Загалом, зараз ми з чоловіком найгірші батьки, що донька щодня нам нагадує. Я ж думаю про те, щоб залишити тільки оплату квартири, щоб у неї з’явився більш вагомий стимул якось ворушитися. Але чоловік вважає, що це вже перебір.

Джерело