У нас з чоловіком є двоє синів, обоє уже одружені. Живуть у своїх дружин. А кілька місяців тому у нас народився онук від старшого сина. Ми були дуже раді і відразу ж після виписки, поїхали провідати її та дитину. Але нам не зраділи. Невістка навіть не приховувала свого роздратування. Хоча ми привезли подарунки, гроші. Особливо незадоволена була її мати (живуть молоді разом з батьками невістки).

Мені дуже прикро, адже я така ж бабуся, як і вона. Невістка відворкувала моїй дочці, коли та намагалася дати їй корисні поради. У дочки троє дітей, тому невістка могла б і послухати її. Але у відповідь почула, що вона і сама все знає. Вона повернула великого плюшевого ведмедика, сказавши, що новонародженому він ні до чого, а дітям моєї дочки в самий раз. Але ж дитина підросте, та й хіба подарунки повертають назад?

Пробули ми в гостях менше години, нам навіть кави не запропонували. Син не має там права розпоряджатися, тому мовчав. Я всю дорогу до дому не могла заспокоїтися. Я не очікувала такого прийому.

Відтоді я онука бачу тільки на фотографіях, які надсилає син. Приїхати, подивитися на дитину, погратися з нею ніхто не пропонує, а ми самі вже не наважуємося. Постійно запрошую їх до себе не тільки в гості, а й пожити хоча б місяць, але вони відмовляються. Просила сина зустрітися на вулиці, коли вони з малюком гуляти будуть. Він сказав, що нехай дитина підросте, тоді і гуляти з ним будемо.

Невістка дитину перевела вже на суміші, може тому не хоче, щоб ми приїжджали і засуджували її. Але ж ми і так всі знаємо від сина. Мені шкода онука, який позбавлений материнського молока. Але я нічого не збираюся про це говорити, щоб не посилювати і без того натягнуті відносини.

Я б не здивувалася поведінці невістки, якби вона весь час була такою. Але раніше ми нормально спілкувалися і з нею і з її батьками. А ось після народження онука їх як підмінили. Нічим ми не могли їх образити. Коли знайомі і подруги запитують, як онук, не знаю що відповідати. Сказати, що бачила його всього один раз, соромно, а брехати не хочу. Адже у них все по-іншому.

Моя мама залишила мені однокімнатну квартиру. Ми зараз робимо в ній ремонт. Планували продати і поділити порівну дітей грошима. А тепер чоловік навіть чути про це не хоче. Наполягає на тому, щоб після ремонту здавати її. Сказав, що на таких дітей у нього надії немає. Потрібно самим про свою старість думати.

Фото ілюстративне – alamy.