Раніше я б ні за що в світі не погодилась вийти в магазин по хліб без макіяжу.
Декілька років тому у мене був такий комплекс – не виходити з дому без макіяжу. В якийсь момент це дійшло до абсурду. Навіть простий похід у магазин вимагав довгої підготовки. Сідаю їсти супчик, хліба нема, потрібно іти в супермаркет. І ні, я не піду без макіяжу. Краще почекати із прийомом їжі, ніж виходити в неналежному вигляді.
Зараз же все конкретно змінилося. Навіть на важливі події мені не обов’язково фарбуватися. От якось стало геть все одно на думку інших. І я рада, що все склалося саме так.
Раніше мене не покидала думка, що десь на шляху можуть зустрітися мені знайомі, колеги чи друзі. І як вони тоді відреагують на таку некрасиву Ірочку? Ця думка керувала мною протягом багатьох років.
Не тільки макіяж, але й зачіску потрібно було зробити. Та і одяг гарно скомпонувати, щоб загальний образ дивився достойно. І все це для того, щоб вийти по хліб у магазин, що 100 метрів від мого дому.
І що найсмішніше для походу в магазин мені потрібно було хвилин 8, а от, щоб зібратися – не менше години.
Але мене на той момент все влаштовувало. Зате я красуня. Тепер і не страшно когось зустріти випадково. Потрібно ж було чимось жертвувати. І в моєму випадку ця жертва – час.
Зараз мені смішно з того, що я ось так себе поводила. Колись же я могла вдарити людину, яка казала мені, що так робити безглуздо.
В якийсь момент до мене прийшла думка – а для чого ось так з себе знущатися? Яка взагалі різниця, що про мене подумають інші? Залежність від думки інших – одна з найстрашніших залежностей.
Зараз я спокійно виходжу гуляти і просто в магазин без грама косметики на моєму обличчі. Якщо ти доглянута, впевнена в собі, тобі нема чого боятися. Напевно, є багато жінок, які так роблять, як я колись. І я хотіла б, щоб вони переставали так вчиняти по відношенню до себе. Насправді оточуючим зовсім все одно на ваш зовнішній вигляд. Всі заклопотані своїми справами і проблемами.
Тому перестаньте мучитися і почніть любити себе такою, яка ви є.