Моя кохана дружина покинула цей світ, коли нашим хлопчиком виповнилося 12 років. Пересилюючи себе в нестерпному горі, я вирішив будь-що дати всі можливості для наших хлопчиків й більше не одружуватися. Свого слова дотримався. Мої сини давно вже виросли й пішли у самостійне плавання. Залишившись у великому домі на самоті потроху став задумуватися над тим, щоб дати собі шанс ще раз спробувати побудувати особисте життя.

У мене була гарна подруга Галина. Вона допомагала мені пережити горе, коли потрібно було приглядала за хлопчиками й мене не раз втішала добрим словом. Галя теж була самотня, не складалося у неї з чоловіками. Наважившись, я запропонував їй з’їхатися та спробувати пожити разом.

Жили ми у моєму домі, бо він більший та просторіший. Крім того, біля дому є невеличкий сад та клумба. Спочатку нам було добре разом. Та з часом Галя почала проявляти свої не найкращі якості. Річ у тому, що я вже на пенсії. Звик все про все дбати самостійно, а Галя ще ходила на роботу. Щоб її не перенавантажувати я сам прибирав у домі, готував їсти, прав – усе це у той час, поки жінка працювала. На вихідні дні чекав хоч якоїсь допомоги від співмешканки, але вона те і робила, що цілими днями сиділа перед телевізором й дивилася серіали. Якщо ж я її турбував чи просив щось зробити ще й сердилися на мене.

Якось я попросив її прополоти клумбу з квітами. Так вона замість того, щоб виконати прохання тільки нашкодила. Коли я прийшов глянути на результат мало не зомлів від шоку. Галя повиривала усі квіти, що колись моя покійна дружина так дбайливо саджала. Тоді я і зрозумів, що більше так не витримаю. Попросив Галину зібрати речі та покинути мій дім.

Ось так я зумів прожити з іншою жінкою цілих три місяці. Схоже, що мені судилося бути самотнім.

Джерело