Шість років тому моя сестра хотіла позичити у мене гроші, але я їй відмовила, бо у мене тоді не було потрібної суми. Сестра образилася і весь цей час ми не спілкувалися. А днями зателефонувала першою і знову просила виручити грошима. Зараз ми з чоловіком живемо краще, тому цього разу ми допомогли, шкода лише, що Галина цього не цінить.

Нас виховувала одна мама, батька нашого не стало, коли ми з сестрою були зовсім маленькими. Жили ми в трикімнатній квартирі, яка залишилася нам від тата.

А потім не стало мами, мені було 24 роки, а сестрі 27. Квартира у нас була в рівних частках – моя половина та її половина. Якийсь час ми жили разом, у кожної була своя кімната, яка за бажання зачинялася на ключ, вітальня та кухня були спільними.

Платили навпіл комуналку, а далі кожна жила на свої. Продукти кожна купувала собі сама, бо смаки щодо їжі у нас були дуже різними. Непорозуміння у нас виникали через гостей, яких дуже любила приводити сестра. Я в такі моменти намагалася йти кудись, але не завжди виходило.

А потім Галина вдало вийшла заміж та переїхала до свого чоловіка, зачинивши свою кімнату на ключ. Він у неї заробляв добре, тому сестра відразу ж перестала працювати, почала займатися собою. Після її весілля ми практично не спілкувалися.

У мене на той момент теж уже був наречений. Ми розписалися і стали жити у нашій із сестрою квартирі. Я розуміла, що це все тимчасово, і нам потрібно мати окреме житло, тому ми з чоловіком накопичували на квартиру. Брати збиралися на стадії будівництва, щоб вийшло дешевше.

Спокійно ми прожили три роки. Ми із чоловіком відкладали гроші на своє житло, справно платили за комуналку. Сестра ж займалася своїм життям і до нас не лізла.

Одного дня сестра прийшла до нас в квартиру, і сказала, що в неї є до нас розмова. Вона повідомила, що їй потрібні гроші, тож вона вирішила продати свою частку у квартирі.

– Можете викупити ви, або я продам комусь на боці, мені все одно, – запропонувала нам Галина.

Необхідної суми у нас не було, напередодні ми допомагали грошима свекру, який занедужав і кілька місяців лежав в стаціонарі. Я запропонувала сестрі почекати, щоб ми змогли взяти кредит, але вона сказала, що часу на це вона не має. Я пояснила їй ситуацію, попросила увійти в становище, але вона була непохитною. Їй терміново потрібні гроші.

Я думала, що в неї щось серйозне. Виявилося, що сестра хоче нову машину, а чоловік її купувати відмовляється, каже, що стара ще в чудовому стані, а на свої примхи дружина нехай заробляє сама. Сестра сказала, що вирішити питання ми купуємо її частку чи ні треба протягом тижня, інакше вона швидко знайде інших покупців.

Зрозумівши, що буде продаж, порадилися зі знаючими людьми та вирішили свою частку теж продавати. Все доводилося вирішувати дуже швидко, бо сестрі не терпілося купити машину.

Квартиру ми продали і тимчасово переїхали до свекрів. А через якийсь час взяли однокімнатну квартиру, довелося ще кредит оформляти, бо грошей від продажу нашої частини не вистачило.

Уся ця історія сталася майже шість років тому. За цей час багато що змінилося. Ми з чоловіком стали добре заробляти, тепер ми живемо в трикімнатній квартирі. Купили машину. Нашій дитині майже рік, але я вже працюю, бо свекруха мені допомагає з онуком.

Галина розлучилася, не знаю, у чому причина. Але після шлюбу та поділу майна вона купила собі однокімнатну в іпотеку, де і живе з дитиною. Працює адміністратором у салоні краси, але грошей їй не вистачає, жити вона звикла широко.

Нещодавно вона зателефонувала мені та попросила зустрітися з нею. На зустрічі вона попросила грошей у борг, суму досить велику. Я порадилася із чоловіком і дала їй ці гроші, бо зараз маю таку можливість.

Я вирішила, що мені навіть не потрібно, щоби вона борг повертала. Просто немає особливого бажання з нею спілкуватися.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело