– Мені потрібно придумати якусь вагому причину, щоб на весілля не йти! – радиться 50-річна Варвара зі своєю подругою. – В голову зараз приходить лише одна думка, сказати, що я занедужала. Але цього б дуже не хотілося мені, якщо чесно. Ну ти ж знаєш, я і так півроку по лікарнях. Звичайно, правдоподібно буде, якщо я саме так і скажу. Але я боюся на себе наговорювати, стала забобонною з цим. А що ще можна придумати?

– Стривай, я правильно тебе розумію, Варваро, ти шукаєш причину, щоб не йти на весілля до свого власного сина?

– Ну так! Вчора сваха дзвонила, мати Наталі, тепер уже, я думаю, можу її так називати – весілля через два тижні. Там підготовка йде повним ходом, звичайно. Оплатила вона ресторан, транспорт для гостей, лімузин для молодих. Все по вищому розряду – фотографи, відеозйомка, триповерховий торт від шеф-кондитера.

– Хм. Вона оплатила, кажеш? Добре, звичайно, що мають змогу і потурбувалися про молодих. А молоді що ж?

– А що молоді, їм по двадцять три роки лише взагалі! Вчорашні студенти, тільки-тільки на роботу влаштувалися. Звичайно, грошей у них немає таких, де їм їх взяти. Син спочатку говорив, взагалі весілля не буде, просто розпишемось і посидимо в кафе з батьками. І наречена була згодна на такий варіант. Але сваха встала на своєму. Як так, весілля не буде, єдина дочка заміж виходить! Треба весілля, і все тут. Щоб фотографії були, які можна буде онукам показати. Я, каже, сама все підберу, замовлю і оплачу!

Батьки майбутньої невістки Наталі – люди досить заможні. Мати все життя сидить вдома, не працює. Енергії у неї море, і вона витрачає її на сімейні справи. Будинок заміський побудувала з нуля, ділянку привела в порядок – все селище до них на екскурсію ходить, а в минулому році міську чотирикімнатну квартиру відремонтувала. Хтось скаже, що при наявності грошей це нескладно, чи не сама ж вона, мовляв, палі вкручувати і шпалери клеїла – на все наймали робітників.

– Ну, так міркувати можуть тільки люди, які ніколи будівництвом і ремонтом не займалися! – міркує майбутня сваха Варвари. – Там стільки проблем! Треба у всьому досконально розібратися самій, зрозуміти, що за чим робити, які матеріали купувати, робочих нормальних знайти. І навіть нормальних потрібно контролювати постійно. Буквально стояти за плечем. Тільки відвернешся, все – так і норовлять щось зробити не так, аби швидше, зробити тяп-ляп, стягнути що-небудь, час потягнути.

Тепер будівництва-ремонти позаду, і мама Наталі всю свою буйну енергію направила на організацію весілля дочки.

– Я думала, все буде в якихось рамках. Але тепер я спостерігаю за розмахом, і просто навіть не знаю, що думати з цього приводу. Мені здається, вона вже нереальну суму грошей витратила на цю справу. І чим далі, тим сумніше. А вчора дзвонить і каже – я хотіла порадитися з вами щодо подарунка молодим. Щоб не вийшло так, що ми подаруємо однакове. Ну, ви ж будете щось від себе дарувати їм на весілля?

Грошей у Варвари зараз, треба сказати, не густо зовсім: у неї ще й донька-старшокласниця і безробітний чоловік, який близько року не може нікуди влаштуватися. Та й у самої останнім часом негаразди зі здоров’ям, заробляти багато не виходить зараз у них.

– Я відклала 5 тисяч гривень на подарунок молодим! – каже Варвара. – І то вже тисячу звідти взяла на термінові потреби, ще не повернула, не знаю, чи встигну до весілля гроші отримати. А мама Наталі мені заявляє – ми машину з чоловіком будемо їм дарувати! Щоб не вийшло так, що ви теж подаруйте машину. Я мало не впала взагалі, яка там машина. З яких коштів? А вона не відстає – мовляв, а у вас які плани щодо подарунка? Ви не хвилюйтеся, мовляв, можете мені сказати, я нікому ні слова!

Сказавши щось типу того, що вони з чоловіком поки щодо подарунка нічого ще не вирішили, Варвара поклала телефон. І тепер навіть не знає, що думати.

– Вирішила, що йти нам на це весілля нема чого! – зітхає Варвара. – Зображати там бідних родичів? Давати привід потім сказати, що батьки нареченої машину презентували, а ми на весілля з’явилися, їли-пили, як не в себе, а подарували три копійки? Запрошені, звичайно, не тільки я, але і чоловік, і наша дочка. Ось думаю тепер, як відмовитися культурно від цього заходу! На недуги якось посилатися не хочу, чесно кажучи. Термінове відрядження? Я зроду в них не їздила, які відрядження у бухгалтера. Хтось з родичав у поганому стані? Так син знає всіх наших родичів, вони в порядку, і добре.

Близька подруга Варвари, з якої вона теж радиться щодо того, яку поважну причину придумати, тільки зітхає:

– Ну, якось не по-людськи це: весілля сина, і раптом ти не прийдеш. Треба, напевно, сходити все-таки. Поклади гроші в конверт, ніхто там уваги особливо не зверне на весіллі, хто скільки дав, я думаю.

Але Варвара зовсім не хоче виглядати блідо на тлі сватів. Напевно свати її влаштують справжнє шоу з цими подарунками, раз дарують автомобіль, треба, щоб всі знали. А коли одні батьки подарують автомобіль, закономірно постане у родичів питання – а що другі?

Варварі дуже сумно, адже грошей у неї немає, в організації весілля вона теж участі не брала, а тут сваха про машину якусь говорить, та в неї з роду стільки грошей немає. Варвара не знає, як правильно вчинити, вона мати, хоче бути на весіллі сина, але знає, що свати скоса дивитимуться, якщо побачать один тоненький конверт.

Фото ілюстративне – pixabay.