З Михайлом я прожила в шлюбі 20 років, є двоє дітей – синові 19 років, а донці 17. Все було як у всіх: будинок, сім’я, чоловік, робота і іншого життя для себе я не уявляла. Мене все влаштовувало, виховувала дітей, дуже кохала свого чоловіка і дуже вірила, що він мене теж кохає. Чоловік займався бізнесом, багато працював, я теж працювала, щоправда заробляла менше.

Михайло був людина настрою: якщо на роботі проблеми, то вдома завжди суперечки. Я весь час мовчала, вважала, що проблеми є у всіх сімей, нічого особливого не відбувається, ми ж щиро кохаємо один одного. Потім мирилися і життя плило своєю течією. Я розуміла, що у нього бувають проблеми з бізнесом і скоро це скінчиться, але справи у нас в сім’ї не покращувалися, нічого не мінялося. Врешті він залишив мене. У ці непрості дні я не хотіла ні з ким спілкуватись, не хотіла нікого бачити.

Допомогла мені моя подруга. Вона вмовила мене піти з нею до спортзалу. Завдяки їй, я повністю занурилась в зайняття спортом, настільки, що думати про розлучення в мене не було ні часу, ні сил. Я стала відвідувати тренажерний зал щодня після роботи, викладалася на повну. Додому просто приповзала і відразу засипала, для поганих думок часу і сил у мене не залишалося.

Через три місяці мене було не впізнати: схудла, підтяглася і навіть помолодшала. Зараз зустрічаюсь з одним хорошим чоловіком. Серйозних стосунків я не хочу, але здається ми кохаємо один одного. Отож, якщо у вашому житті сталася якась подібна ситуація – займіться спортом, це дуже допомагає, повірте.

Фото ілюстративне – pixabay.