Тамара Петрівна ніяк не могла забути про молодят. Вона весь час чимось дорікала дружині свого сина. Не встигли Тарас з Оксаною одружитися, як свекруха постійно була чимось незадоволена. Оксана розуміла, що чимось не вгодила їй. Хоча вона й сама не знала чим, не розуміла щиро, чому до неї ставлення таке.

На думку свекрухи, її невістка – дівчина з міста буде лише лежати на дивані та дивитися телевізор цілими днями.

Скільки б добра не робила Оксана матері Тараса, та марно, вона завжди намагалася щось нехороше знайти, негатив шукала навіть там, де його немає. Напевно, Тамарі Петрівні було потрібно, щоб невістка з її городу не виходила.

Оксана працювала в місті на доволі хорошій роботі, заробляла добре. Вона завжди гарно вела побут, прибирала, вміла готувати смачні страви, радувала свого чоловіка новими кулінарними звершеннями, одним словом – господиня. Вона була людиною, що не любить просто сидіти, склавши руки.

Тарас щиро кохав дружину, вважав, що йому дуже пощастило, що поруч така добра людина. Він теж намагався зробити щось хороше для своєї дружини, тож по дорозі додому з роботи ніколи не минав магазин з улюбленими солодощами Оксани.

Після весілля сімейне життя подружжя йшло добре. Всі родичі з обох сторін раділи такому щастю молодої пари. А от лише Тамара Петрівна весь час намагалася знайти чим можна було б дорікнути молодій невістці.

І ось одного разу вона задумала пишно відсвяткувати свій ювілей. Покликала всіх родичів. Навіть тих, з ким майже ніколи не спілкувалася. А Оксану кликати не стала.

Тарас пішов на день народження сам. Оксана залишилася вдома, сказала чоловікові, щоб він йшов, так буде краще для всіх і мама не образиться на нього. Трішки суму в її очах було, та вона направила його в роботу: пішла знову готувати нові страви з книги рецептів, що подарував чоловік. Тарас на дні народження довго не був – лише подарував подарунок і швидко повернувся, похвалив свою дружину і подякував їй за розуміння, що не тримає ні на кого зла.

Тамара Петрівна розраховувала на непорозуміння в сім’ї, що Оксана докорятиме чоловіка, що пішов один, та даремно.

Свекруха часто спеціально не нагадувала невістці про прийдешні свята, аби та забула привітати родину чоловіка. Взагалі, робила дуже нехороші речі, щоб виставити негарно Оксану в очах всієї рідні.

Та більшість з них розуміли в чім справа, бо дуже добре знали Тамару.

Оксана все теж розуміла, звикла до поведінки свекрухи, не хотіла щось комусь доводити та пояснювати, нехай буде так. Вважала за краще просто ігнорувати все, що відбувається зі сторони матері Тараса. Вона навіть тримала спокій, коли свекруха подарувала Тарасові автомобіль на день народження і сказала, що купила йому авто, щоб він їздив на роботу, а не скрізь свою дружину возив.

Незабаром Оксана з Тарасом дізналися, що скоро стануть батьками і Тарас вирішив поїхати за кордон на заробітки в період відпустки, щоб заробити трохи додаткових грошей.

А потім Тамара занедужала і вона знайшла тільки один вихід – дзвонити своїй невістці і просити її про допомогу.

Як би їй не хотілося, та це був єдиний варіант. Вона відразу почала скаржитися, бо думала, що Оксана відмовить їй в допомозі.

Оксана, почувши, що потрібна допомога, взяла права і побігла до автомобіля чоловіка. Тамара не могла повірити. Точно не очікувала, що невістка справді буде так хвилюватися за неї.

В стаціонарі вони обох були вже за кілька хвилин. Там сказали, що ще трішки і все було б не так добре.

Свекруха повернулася додому через 3 тижні. Весь цей період в стаціонарі вона постійно думала про стосунки з невісткою своєю. За нею доглядала Оксана, бо Тараса ще не було. Дівчина справді відповідально поставилася: готувала смачні свіжі обіди, за першим же дзвінком йшла в аптеку, домовлялася з працівниками стаціонару, аби все було на найвищому рівні. А крім цього, встигала ще ходити на роботу і доглядати квартиру Тамари Петрівни.

В середині свекрухи, ніби щось перевернулося. Їй не зрозуміло було, для чого невістці це все, адже вона стільки добра робить для неї. Навіщо відплачувати добром на такі недобрі речі, які свекруха робила для неї?

Джерело