Мама з татом, не порадившись зі мною, переписали дачний будиночок на брата. А все тому, що він з дружиною подарував їм онучку. В цю нерухомість я з чоловіком вклала не одну зарплату, а лишилася без нічого. Володя ж батькам навіть не телефонував, вже мовчу про допомогу. – Це наше! Що хочемо з батьком, це і робимо, – сказала мама, коли прийшла з виписки.

Я вийшла заміж у 24 роки. До цього часу я жила разом зі своїми батьками та братом. Потім я вийшла заміж за Данила та переїхала жити до його квартири.

Мій брат Володя теж одружився. Його дружина Марічка із забезпеченої сім’ї та жила вже у своїй квартирі, яку їй подарували її батьки.

Наші батьки дуже раділи, що у нас все так добре складається у житті.

Я відвідувала часто батьків, дізнавалася, як у них справи, як вони почуваються. І, звичайно, допомагала їм грошима. Хоч батьки ще й працювали, але я хотіла, щоб у них все було.

Ось тільки з братом ми спілкувалися мало: ми лише вітали одне одного зі святами. Чому так сталося? Бо мій брат вважав, що наші батьки мене більше люблять і роблять для мене більше. Хоча насправді це не так.

Потім батько отримав у спадок від своєї троюрідної тітки чудову дачну ділянку. Тато вирішив на цій ділянці звести заміський будинок. Один би займався будівництвом цього будинку дуже довго, і тому я запропонувала йому свою допомогу.

Ми з чоловіком допомагали батькам фінансово. Батьки були нам дуже вдячні за це.

– Як ми тебе добре виховали. А ось твоєму братові взагалі нічого не цікаво. Він взагалі з нами мало спілкується після переїзду та зовсім нам не допомагає. А ти нас не забуваєш. Дякую тобі велике!

– Як це Володя вам зовсім не допомагає?

А потім батьки мені зізналися, що брат рідко приїжджає до них. Але він навіть дзвонить їм дуже рідко.

– Він чимось зайнятий. Ось тому ми спілкуємось зовсім мало! – сказав батько.

Змінити цього я не могла: я ж сама з братом практично не спілкувалася.

Будівництво будинку було закінчено дуже швидко: вже за два роки. Ми з чоловіком витратили на це дуже багато часу, сил та грошей.

А тим часом у брата з’явилася донька. Про це мені повідомила моя мама, коли вони поїхали на виписку.

– А ми ось недавно до Володі їздили, з онукою пограли.

– Ну як там? Дівчинка росте? В них все добре?

– Та все нормально. Вони влітку на дачі відпочиватимуть!

– На нашій дачі? Але ж дружина Володі має будинок!

– А ми подарували наш будинок Володі на честь народження онуки!

– Як це? Чому ви зі мною навіть не порадились? – Здивувалася я. – Але ж брат до будівництва будинку не мав жодного стосунку!

– А ми з татом порадилися і подарували йому наш заміський будинок на честь народження онучці, щоб вони там відпочивали влітку! Нехай у Володі буде хоч щось своє!

– То ви подарували йому свій будинок? Але ж ви його будували для себе! Ми з чоловіком вам стільки допомагали: і грошима, і самі брали участь у будівництві будинку. А мій брат навіть не допомагав! Чому ви зі мною навіть не порадились? Я ж думала, що ви там відпочиватимете, коли на пенсію вийдете! А тепер ви туди їздити навіть не будете! Адже братова дружина до вас так погано ставиться!

– Але ж дім наш і ми самі вирішуватимемо, що з ним робити! Ми в тебе дозволу не повинні на це запитувати!

– Але ж їздити самі тепер на цю дачу ви не будете! Ви неправильно вчинили! І Володя з вами після цього все одно не спілкуватиметься!

– Але, може, все-таки щось зміниться, і ми частіше бачитимемося з ними! – відповіла мама.

Мені стало так прикро! Адже я старалася для своїх батьків, а не для брата, з яким навіть не спілкуюсь нормально.

Мій чоловік із самого початку не хотів брати участь у будівництві цього будинку. Але я його змогла вмовити. А тепер я зрозуміла, що мій чоловік був правий.

Я образилася на батьків і пішла додому.

Через тиждень я заспокоїлася і продовжую спілкуватися з мамою та татом. Адже батьки набагато дорожчі за гроші. Тепер ми взагалі не говоримо про будинок. Але я думаю, що Володя після цього все одно не спілкуватиметься з батьками.

На жаль, мої батьки цього не розуміють. Краще б вони просто забирали онучку до себе на дачу. Це було б правильно і чесно по відношенню до нас із чоловіком!

Що скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне

Джерело