До стосунків з Олегом я була самостійною та незалежною жінкою. Так вже навчилась, що якщо сама собі не допоможеш – ніхто не допоможе. Працювала і сама себе забезпечувала.

Мала хорошу роботу і була на керівній посаді. Завжди доглядала за собою, та не економила на забаганках. На жаль, більшість жінок у нашій країні звикли у всьому собі відмовляти та, наприклад, найгарніший одяг вдягати лише на свята. Я ж любила шопінг, ходила на всі доглядові процедури, такі як косметолог, манікюр і педикюр. Загалом жила в задоволення.

Завдяки своїй зарплаті, змогла купити квартиру в іпотеку, яку вже майже виплатила. Цим я дуже пишалась, у мене все було, не вистарчало лише сім’ї.

Якось на роботі познайомилась з Олегом, він здався мені хорошим чоловіком і надійним партнером. Так у нас зав’язались стосунки. Все було настільки чудово, що ми вже планували одружуватись. Прийняли рішення та я переїхала до Олега. Я боялась, що не може бути все так ідеально і ми можемо не зійтись в побуті.

Та на диво, все було чудово. Ми з коханим повністю сходились у поглядах на спільне життя й у нас практично не виникало сварок. Через пів року все ж вирішили розписатися. Без гучних святкувань – тихо вдвох пішли в РАЦС, а після цього поїхали відпочивати на море.

Це був найкращий відпочинок за все моє життя. Дні сповнені пригод, а вечори – романтики, ну хто про таке не мріє? Нарешті ми стали сім’єю, проте діток одразу не планували. Все ж вдома нас чекала робота, тому поки поповнення відкладали. Тоді ще не знали, що у долі є для нас сюрприз.

По приїзду з медового місяця я відчула, що мені якось зле, але списала це на акліматизацію. Проте, краще не ставало, тому звернулась до лікаря. Той шокував мене новиною про вагітність. Звісно, я була рада, просто не очікувала цього.

Олег сприйняв цю новину краще – він дуже зрадів. Ми готувались стати батьками, тому я пішла в декрет. Тоді й появились перші складнощі.

Я ж звикла жити за свій рахунок і просити грошей у коханого було дуже складно. Тим більше Олег не думав, що мені для догляду потрібно стільки грошей. Постійно сварився, що я багато трачу на себе і просив бети економнішою. Так, я розуміла, що попереду нас чекають великі трати на малюка, але звикла до своїх процедур і не мала наміру від них відмовлятись.

До слова, не думайте, що Олег мало заробляє, чи такий весь економний, просто зайдіть в любий дитячий магазин і просто прозрійте від цін. Так, дитина зараз дуже не дешеве задоволення, ми підрахували, щоб купити лише найнеобхідніше, потрібно потратити більше ніж 50 тисяч гривень, а то й цілих 100.

Сваритись лишній раз з чоловіком не хотіла, тому придумала розумне розв’язання проблеми, коханому також сподобався мій план. І вже найближчим часом нам вдалось його втілити. Суть була проста – щоб моя квартира даремно не простоювала, будемо здавати її в оренду, а гроші йтимуть на мої “хочу”. Таким чином, я не створюватиму диру в нашому сімейному бюджеті, а навіть навпаки – решту віддаватиму чоловікові.

Як на мене, це ідеально, ну принаймні поки сидітиму в декреті. А ви як вважаєте, чи правильно я вчинила, чи Олег повинен був забезпечити мене цими грошима?

Джерело