В наші часи не всі люди мають змогу забезпечити своїх дітей всім необхідним з різних причин. Й такі малозабезпечені сім’ї, на превеликий жаль, є що в селі, що в місті.

От і я живу в місті, й у нашому будинку також є з десяток таких сімей: у когось не вистачає заробітної плати, щоб прогодувати п’ятьох дітей, у когось немає матері, у когось загинув батько, або ж просто банально – хтось з батьків втратив роботу.

На першому поверсі у нас живе один чоловік, Федір Янович, який відомий всім як гарний господар й дуже працьовита людина. Він вдень трудиться на своїй основній роботі, а ввечері ще встигає поїхати з синами на дачу та навести порядки там. Вони насаджують дуже багато овочів фруктів, вирощують кущі з ягодами та навіть кроликів там тримають. І що не вихідний, вся їхня сім’я працює.

Якось в кінці літа, коли у нашому дворі було повно людей, бо був вечір й всі відпочивали після трудового дня, приїжджає Федір Янович на своєму автомобілі з причепом, в якому були справжні подарунки для дітей з нашого будинку.

Як набігли до нього діти, а він їм всім видав кожному по пакету яблук, груш та слив. А наступного дня привіз картоплі, моркви та цибулі й розніс по квартирах, в яких зовсім худо-бідно з грошима, а дітки ж їсти все одно хочуть.

Довго ще сусідські діти розказували про нашого чарівника й про його солодкі яблука. Й мало того, ця акція була не разовою, бо ще пару разів до зими Федір Янович роздавав свої дари, й сказав, що буде так робити кожного року. Головне, щоб природа-матінка дала хороший врожай, а йому для своїх нічого не шкода.

Джерело