Дитині взяли няню, будинок прибирає хатня робітниця, а нам із дружиною простіше заробити на все, чим витрачати час, та й займаємося улюбленою справою
Нещодавно трапилася у мене дуже неприємна суперечка з доброю і багаторічною подругою.
Вона працює вчителькою початкових класів. І ось зайшов я до неї чайку попити і побачив на столі візитівку психолога. Візитка проста, оформлена з одним номером телефону. Кажу:
— Ти що, Марино, зібралася до такого пересічного психолога звернутися. Він же нічого не вміє і дохід у нього невеликий.
А вона мені:
— Для мене і цей дорого бере, адже за один сеанс проблеми не позбудешся. А інші деруть по 400-500 грн. за сеанс. А чи буде гарантія – невідомо.
Я так засмутився. Так мені за ці слова зло взяло. Отже, якщо людина надає якісну послугу, вона може за це взяти якісні гроші. Так я Марині й сказав. А вона знову:
— Ніхто, каже, ще не знає, наскільки послуга якісна. А хоч би була і якісна, у мене за зарплати 5000, навіть на 2 сеанси грошей немає.
«І взагалі, каже знову, навіщо такий фахівець? Він же прийме 6-7 чоловік за місяць і йому одному добре, а тисячам людей, яким потрібна його допомога погано.
Тому що вони цієї допомоги отримати ніколи не зможуть. Подивися, скільки розбитих сімей та скільки людей кінчають життя. А якби могли поспілкуватися з якісним психологом, залишилися б живими»
Люди, я правда не розумію: якщо хтось нерозумний і не може заробити собі на медичне, юридичне чи ще якесь гідне обслуговування, навіщо він тоді взагалі працює?
І чому згоден працювати за копійки? Ось той психолог за 500 грн. за копійки працювати не згоден, він знає собі ціну.
Ось я працюю помічником адвоката і ніколи не візьму менше, ніж вартує якість моїх послуг. А якість моїх послуг дуже висока.
Я за рік тільки справу програв. Дитині взяли няню, будинок прибирає хатня робітниця, а нам із дружиною простіше заробити на все, чим витрачати час, та й займаємося улюбленою справою.
Марина розлютилася навіть, каже, куди ж звертатися вчителям чи прибиральницям, якщо їм, не дай Боже, адвокатські послуги знадобляться?
— Ну, їм же є куди. Ось мій шеф одного клієнта на місяць взагалі приймає безкоштовно, навіть про доходи не питаючи. А якщо він чи той психолог усіх шкодуватиме, що тоді його сім’я стане їсти?
Не знаю, чи Марина звернулася до того психолога, ось тільки зі мною вона спілкуватися перестала. А мені було так приємно прийти, попити в неї чайку з оладками або яблучним пирогом. Нерозумно ображатися на правду, на мою думку.