З майбутньою дружиною Дашею ми провчилися з 1 по 11 клас. Вона не була красунею, не була відмінницею, але було в ній щось таке, що притягувало чоловічу половину, як магнітом.

Коли нас посадили за одну парту в 10 класі, мені стало легко, я перестав прогулювати школу. Даша мені допомагала у навчанні, та навіть просто могла вислухати. Від охочих з нею зустрічатися не було відбою. Я зрозумів, що закохався в неї, і що треба діяти, щоб завоювати її.

Після новорічних свят у 11 класі, усі вважали нас парою, на той час нам було по 17 років. Випускний пройшов без нас, Дашка лежала на збереженні, я був із нею у лікарні. Восени пішов до армії, у січні у нас народився син Микита.

Після армії я влаштувався в автосервіс, від клієнтів не було відбою, різні багаті та впливові тітки не давали проходу. Я, дурень, повівся. Став хлопчиком на виклик, у будь-який час дня і ночі мені дзвонили коханки і я i їхав до них, брехав дружині, що багато роботи і без мене не справляються.

У 2008 році у нас народилася дочка Лера. Дружина займалася дітьми сама, чудово розуміла, що я їй зраджую. Плакала, вмовляла мене одуматись, і мені соромно було, адже я любив дружину, але зупинитися не міг. Одного чудового дня, після тижневого загулу, я повернувся додому, а вдома порожньо, дружина з дітьми переїхали.

Спочатку я тішився свободою, аліменти заплатив і був задоволений. Але потім зрозумів, що я одинокий і нікому не потрібен. Влаштувався на роботу вахтовим методом, приїжджав в порожню квартиру, не міг заснути, від тиші.

Намагався повернути Дашку з дітьми, ми залишилися друзями, з дітьми налагодив контакт. На свята та вихідні брав дітей додому. І я відпочивав, знаючи, що діти поряд, і шум мені не заважав більше.

Дізнався від них, що Даша вийшла заміж, її новий обранець моїх дітей не кривдив. Потім моя колишня дружина народила доньку. Діти любили сестричку, а я ревнував, моя кохана жінка народила від чужого чоловіка.

Час минав, я так і жив один, безглуздо згаявши час на очікування, що одна з моїх коханок розлучиться з чоловіком і вийде заміж за мене. А потім мені зателефонував син Микита, він їхав з турніру з боксу, у дорозі дзвонив мамі та сестрі Лері, вони не відповідали на телефон. Просив, щоб я приїхав до них, перевірив, чи все добре.

Я сам набрав Леру, її телефон було вимкнено. Викликав таксі та поїхав до них. Двері були зачинені, стукати марно, поруч стояли сусіди, вони чули дитячі крики і викликали поліцію. Під’їхав син Микита, відчинив двері своїми ключами. У кутку кімнати забившись, стояли Дашка, за нею Лера та їхня дочка Віка. Дашка закривала собою дітей.

Швидка забрала її до лікарні, її чоловіка забрала поліція. Усіх дітей перевіз до себе, я бачив, що мої діти люблять свою молодшу сестру, і вона їх любить, від Лерки не відходить. Даша одужує, майже кожен день у неї буваємо. Вирішили жити однією сім’єю, як раніше.

Кохана моя подасть на розлучення і вийде за мене заміж. Діти раді, що мама та тато знову разом. Я радий найбільше, що зміг повернути дітей та кохану жінку.

Мені 32 роки, я вчитель англійської, живу в невеликому місті. Свого житла немає, живу з батьками, дохід середній, зовнішність непогана (мініатюрна, займаюся спортом, намагаюся стежити за собою). 2,5 роки тому

В ході експлуатації ЧСВ-шних мужиків виявлені критичні недоліки… Тричі була заміжня. З трьох чоловіків тільки третій виявився нормальною людиною, з яким просто і легко. В юності мені здавалося, що якщо

Батьки чоловіка живуть далеко, але раніше часто приїжджали до нас (зазвичай без попередження), і ми до них їздили. Свекруха – владна жінка, хоче, щоб її слово було законом. Коли приїжджала