Коли моєї рідної бабусі не стало, мені у спадок залишилася від неї квартира. Ми живемо з батьками чоловіка, мої свекри люди хороші, добрі та розуміючі, в усьому допомагають і своєму синові і мені, а ми підтримуємо їх, нам з ними добре.

Загалом у нас спільне життя склалося ще з першого дня, тому ми були усі щасливі, адже усіх все влаштовувало.

Тому ми з Олегом вирішили, що в бабусиній квартирі зробимо хороший ремонт і будемо її здавати в оренду, щоб жити трохи краще і мати свої заощадження на майбутнє, що мало б покращити життя нам усім. Хоча ця квартира й однокімнатна, але з досить гарними умовами таку у нас місці можна здати тисяч за 5 у наші дні. Ми з чоловіком своїми силами поклеїли шпалери, поміняли плитку в ванній, поміняли усі труби і сантехніку, можна сказати вклалися в це гарно, ще й самим довелося добре наробитися.

А потім мені зателефонувала моя рідна мама. Вона сказала, що її двоюрідна сестра розлучилася з чоловіком, жити їй зараз зовсім ніде, залишилася на вулиці, просто неба. Мама сказала, що потрібно пустити її до нас, звісно не безкоштовно.

Мама повідомили, що вже сама вже говорила з Тамарою і та сказала, що зможе платити нам півтори тисячі гривень, оплачуватиме комунальні, а по-тихенько, за можливості, покладе на підлогу лінолеум за свої гроші і колись, якщо буде можливість у неї, поставить пластикове вікно в кімнаті, адже там у нас стоїть ще старе дерев’яне вікно, бо на кухні ми вже поміняли.

Мама дуже просила за неї, сказала, що вона добра людина, їй дуже шкода тітку Тамару. А ми – її остання надія, більше їй просто нікому допомогти. Зараз зима, холод, а їй з дітками немає куди йти.

Я теж шкодую мамину сестру, і, можливо, я б впустила її в свою квартиру. Але що скаже мій чоловік та свекри? Виходить, що ми живемо усі на купі, а я своє житло віддала своїй тітці за півдарма?

Я не знаю, як правильно мені зараз вчинити? Що сказати родині чоловіка? І чи варто впускати тітку у свій дім? Вона ж не скоро зможе звідти піти. Навіть і через пів року у неї нічого не зміниться, тоді ще важче буде з нею про це говорити, не виганятиму ж я її. Але, якщо дозволити їй жити у нас, то ми усі залишимося без грошей. Що таке в наші дні півтори тисячі гривень? Нам навіть ремонт не окупиться, що вже й там говорити про сімейний добробут. Якось так.

Фото ілюстративне.

Джерело