Так склалося, що нам з чоловіком зараз терміново потрібні гроші. Його батьки доволі заможні люди, для них сума, про яку йдеться, не така вже й суттєва, але мій чоловік не погоджується в них щось брати.

На свята ми їхали до свекрів, я так сподівалася, що ми зможемо владнати свою фінансову проблему, але ні. Андрій жодного слова не сказав батькам про те, що нам потрібні гроші, більше того, коли батьки самі хотіли нам щось дати, він категорично відмовився.

У нас з чоловіком двоє маленьких дітей, я поки не працюю, сиджу із дітьми. Заробляє гроші один чоловік. Ми намагаємся все розрахувати так, щоб нам вистачило, але іноді трапляються різні ситуації.

Ось як зараз, наприклад: зненацька з’ясувалося, що в компанії чоловіка зарплата затримається. У кращому разі на тиждень, а то й більше. І щоб якось перекрутитися, гроші треба позичати, хоча б кілька тисяч, на хліб і молоко для сім’ї.

Мої батьки допомогти не можуть нічим, а от свекруха зі своїм чоловіком допомогли б запросто. Вони обоє працюють у хороших компаніях на непоганих посадах, у них будинки-машини, вони не вилазять із закордонів, об’їздили вже весь світ. З поїздок привозять сувеніри та подарунки онукам.

Живуть, ні в чому собі не відмовляють, щомісяця свекруха собі щось обов’язково купує з речей, ходить по салонах, раз чи два на місяць їздять у ресторан, і дві-три-п’ять тисяч для них – абсолютно не сума.

Тим більше в борг, рідному синові. Не так часто ми з чоловіком у батьків щось просимо. Вони точно увійшли б в наше становище. Та й друзів-приятелів у чоловіка повно. Усі працюють, заробляють У всіх автомобілі, квартири, теж могли б позичити вже кілька тисяч – без проблем.

Але Андрій категорично проти ідеї просити у борг у рідних та друзів.

– Поки тримайся, скільки можна! Буде зовсім складно – відкриємо кредитку…

Ідея з кредитами мені зовсім не подобається, навіщо платити відсотки, якщо можна взяти просто так. Років зо три тому був у нас досвід, взяли споживчий кредит, ледве виплуталися, і я пообіцяла собі – зробити все, щоб такого більше не було. Береш чужі і на час, віддаєш свої і назовсім, та ще й переплачуєш відсотки.

У своїх простіше взяти. Тим більше коли точно знаєш, що гроші у них не останні.

Але чоловік вважає, що просити у борг – соромно. Батьки, звичайно, не відмовлять – та й друзі, мабуть, теж. Але треба шанувати себе. Не варто вантажити людей своїми проблемами. Немає грошей – йди в банк, бери у борг офіційно, вирішуй свої проблеми сам.

Ну як йому пояснити, що це не зовсім правильно і що можна вирішити проблему по-іншому?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело