Дідусь залишив свою квартиру у спадок обом онукам. Старший, Олег, перший одружився і сказав, що тимчасово житиме там, а братові платитиме якісь гроші за його половину. Дмитрові це не сподобалося, але він погодився

Олег із братом Дмитром та батьками своїми жили в місті. На літні канікули їх завжди відправляли до дідуся та бабусі в село. Там весело та яскраво. На літні канікули приїжджали всі діти, бабусі чи дідусі яких живуть в тому селі. Так що хлопці цілий день бігали на вулиці, гралися, веселилися. Увечері втомлені, вони швидко вечеряли і йшли спати задоволені і веселі.

Про телефони там навіть і не згадували. Хіба що телефонувати мамі чи татові додому. А так вони їм не потрібні. Веселі ігри надворі. Тому батьки із задоволенням залишають їх у селі.

Час летить дуже швидко. Ось і закінчив школу Дмитро. Олег два роки, як навчається в університеті. Бабусі вже не стало давно. В цей час дідусь став часто недужати, старість бере своє. До дідуся часто їздити в сім’ї часу немає. Вирішили усі разом забрати його в місто. Але з ними у квартирі жити не погоджується дідусь. Говорить, що сам звик жити, нікому заважати не хоче. Тому було прийнято рішення продати дідусевий будинок в селі, а він у нього чималенький. Якраз покупці знайшлися. Додати до тієї суми скільки не вистачає, і купити квартиру для старенького.

Недалеко від батьків продавалася двокімнатна квартира. Велика і за непогану, як на неї, ціну для дідуся. Але зовсім поруч. Ходити зручно і можна щодня провідувати його. Тому після деяких вагань вирішили купувати.

Гроші, яких не вистачало, позичили у своєї родини, згодом повернуть. Наразі всі по черзі опікувалися дідусем, щоб не було йому самотньо в місті. То мало допомагало, але згодом дідусь змирився. Одного разу сказав своїм онукам, що вони на двох успадкують його квартиру.

Дідусь прожив у місті ще 5 років. Коли його не стало, онуки вступили у спадок. Брати вже добре знали, що віднині квартира їхня. В цей час Олег почав розмову про те, що одружується. Але жити немає де. Тому запропонував Дмитрові, що житиме у квартирі дідуся. Щоб брат не ображався, за половину квартири будуть йому сплачувати, ніби оренду. Звичайно за вирахуванням комунальних. Дмитрові, щиро кажучи, ще відразу не сподобалася пропозиція, але він один. Нехай живуть брат з дружиною поки, подумав він.

Коли Дмитро одружиться, тоді продадуть квартиру, а гроші за це поділять навпіл. Дмитро погодився. Минуло три роки відтоді і Дмитро привів додому дівчину знайомити зі своїми батьками.

На той час у Олега було вже двоє дітей. Вони зробили ремонт у своїй квартирі. Про продаж і слухати брат навіть не хоче. Він мотивує все це тим, що в нього діти. Куди він з ними піде? На орендовану квартиру? На ню у чоловіка грошей немає, між братами сталося через це справжнє непорозуміння. Найбільше Дмитрові було прикро за те, що тато з мамою були на стороні брата.

Навіть ту суму, яку Олег обіцяв платити братові, він не платив, декілька місяців дав якусь невелику суму і на тому все скінчилося.

Дмитро зараз з нареченою живуть в орендованій квартирі, з родиною псувати стосунки не хоче, але не знає, що йому робити. Невже ось так просто віддати квартиру братові.

Фото ілюстративне.


Джерело