Після 20 років шлюбу мій чоловік вирішив, що ми повинні розлучитися. Я не розуміла, що зробила не так, адже ми всі ці роки жили в злагоді та мирі. На моє прохання пояснити, що сталося, Микола спокійно пояснив:

-Ми уже не молоді. Немає тієї пристрасті та запалу, які були на початку наших відносин. Діти уже виросли, тому не хочу більше вдавати, що між нами все добре. Краще розійтися.

Ці слова, як ніж у серце. Я довго плакала та не могла заспокоїтися. Невже мені доведеться на старість років залишитися одній? Розлучення я пережила важко. Микола – єдиний чоловік, що був у моєму житті. Він моє перше кохання й мій єдиний чоловік. Щиро сподіваючись, що ми будемо разом до кінця наших днів, я й не помічала, що чоловік став нещасним.

Декілька місяців я звинувачувала саме себе у тому, що ми розлучилися, поки наш кум не сказав мені правди: «Кама, навіщо ти так за ним побиваєшся? На тебе боляче дивитися. Ну хіба потрібно плакати за тим зрадником? Ти справжня господиня, у тебе завжди все до ладу…» Далі я не слухала, уся моя увага сконцентрувалася на фразі «плакати за зрадником». Виявляється, що останні кілька років Микола мені зраджував. Як я могла бути такою сліпою й нічого не помічати?

Відтоді я вирішила взяти себе в руки. Припинила сумувати за колишнім чоловіком, хоч біль і не проходив. Влаштувалася на нову роботу в іншій частині міста. Продала квартиру й переїхала жити у власний будинок. Зробила маленький косметичний ремонт та взялася за облаштування клумби й саду. Саме коли пішла до магазину купити насіння квітів зустріла Семена.

Чоловік дав мені багато слушних порад по садівництву та посадці дерев. Я стала заходити до магазину частіше, поки садівник не запропонував свою допомогу. З часом ми зблизилися та почали жити разом. Здавалося, моє життя знову налагоджується. Я почувала себе щасливою поки одного дня не побачила на порозі свого колишнього чоловіка.

Він, виявляється, вирішив повернутися до мене після тривалої розлуки. Став проходити в дім, хоча я не запрошувала. Роззувшись, хотів пройти до вітальні, але я не пустила:

-Чого тобі, Миколо?

-Невже ти не рада мене бачити? Я ж твій чоловік, Микола.

-Колишній. Ти просто мій колишній. У мене тепер нові стосунки.

Микола помінявся в обличчі. Він же надіявся, що я тут горюю сама одна й чекаю на його повернення:

-То ти живеш не одна? Куди ж мені податися? – розгублено запитав колишній.

-Це вже не мої проблеми. Попрошу на вихід.

Джерело