За вечерею син повідомив, що тепер моя кімната – кухня. На душі стало гірко. Ніяк не думала, що рідна дитина колись виc _eлить мeне cпати на кухню.
Нещодавно мені виповнилося 55 років і я маю двоє дітей. Старшому синові Миколі 29 років, а молодшій доньці 24. Оскільки мій чоловік давно помер, я виховувала їх сама. Так, було доволі важко. Здається, всі сили віддала заради діток. Декілька років тому моя Інна вийшла заміж і переїхала жити до чоловіка у інше місто. Микола залишився зі мною.
Рік тому син повідомив мені, що збирається одружуватися. От тільки новина ця надійшла до мене за день до весілля. Як такого святкування у них не було. Просто розписалися і почали перевозити речі невістки до мене. Тоді то я вперше й побачила дружину мого сина. Ця ситуація мене дещо образила. Хіба не можна було сповістити мене раніше? Чи я геть стороння особа?
Розписалися вони самі, а увечері на мене чекав ще один сюрприз. У Діани є донька-підліток. Діна старша від мого сина на 10 років, тому логічно, що у своєму віці уже має дитину. І такий розклад мене не дуже то обрадував. А далі було найцікавіше. За вечерею Коля повідомив, що тепер моя кімната – кухня. На душі стало гірко. Ніяк не думала, що рідний син колись виселить мене спати на кухню. Більше того, ні Микола, ні Діна ніде не працюють. То що вони хочуть, аби я трьох дорослих людей годувала?
П’ять місяців вся наша велика сім’я жила тільки за мій кошт. Ті лінивці навіть вдома нічого не робили по господарству. Хоч би тарілку після себе помили. Терпіння моє потрохи закінчувалося. Тож якось запропонувала синові переїхати на орендовану квартиру. Та Діана швидко закрила мені рот. Заявила, що вони мають право жити тут скільки захочуть, адже Коля в цій квартирі приписаний.
На емоціях я зателефонувала Інні, розповіла про ситуацію, що склалася. І доня запропонувала мені самій з’їхати на невеличку орендовану квартиру. А потім Інна приїхала у місто зі своєю свекрухою і заявила братові, що залишає свекруху жити у їхній квартирі. Адже вона також приписана у тій квартирі. І воліє своєю частиною розпоряджатися як хоче.
У Миколи виходу не було. Так і стала моя сваха жити з ними. А також вона частенько до мене навідувалась у гості, намагалась заспокоїти, підтримувала. І не знаю, як там вони жили всі разом. Напевно, сваха добряче їм допекла. Адже вже через місяць Коля зателефонував мені і повідомив, що все ж таки краще продати ту квартиру, а гроші поділити порівну. Так ми і зробили.
Ми з Інною за свої гроші купили невеличку квартиру, записали її на двох, але жила я в ній сама. А от Колі із сім’єю вистачило лише на малу кімнату в гуртожитку. Та і спілкування наше припинилося після того конфлікту.