З самого раннього дитинства дружу з хлопчиком, ми сусіди та все дитинство проводили разом. Загалом ми разом вже 17 років, між нами було багато, не раз рятували одне одного, і просто вже рідні люди

Коли ми були підлітками, він був закоханий у мене, а я цього не розуміла, через те, що молодша за нього на 3 роки. Він впорався з закоханістю і ми продовжили дружити.

Через деякий час я зрозуміла, що він для мене він не просто друг, а я його шалено люблю і не хочу ні з ким ділити. Він рідний для мене і найкращий. В цей час у нього була повторна хвиля закоханості, і в нас могло все вийти, але щось пішло не так. А потім я взагалі поїхала вчитися в інше місто і ми рідко спілкувалися.

Через деякий час ми посварилися, і я дуже сильно на нього образилася. Через відсутність в нього бажання, ми перестали спілкуватися, він полюбив іншу дівчину і вони почали зустрічатися. Ця дівчина багато в чому схожа на мене — характер, зовнішність, інтереси, погляди на життя.

Коли я дізналася про це, мені стало дуже прикро, бо він перестав спілкуватися і знайшов мені заміну. Через якийсь час і я познайомилася з хлопцем, який багато в чому схожий на мого коханого друга, ми теж почали зустрічатися, і все було гаразд.

Цього літа ми з найкращим другом помирилися і почали спілкуватися майже, як і раніше, але тільки тепер кожен із нас був у стосунках. Після того, як ми проводили з ним багато часу разом, я зрозуміла, що все ще люблю його і хочу бути з ним. У мене почалися сварки з хлопцем, і я розумію, що це не та людина, з якою я хочу бути, але й розлучитися не можу, бо він мене любить, та й мені треба комусь дарувати увагу.

Вся проблема в тому, що я дуже люблю свого друга дитинства і ревную його до дівчини, тому що сама хочу бути з ним, і жалкую, що тоді у нас нічого не вийшло.

Я хочу, щоб він був щасливий, будь-який контакт із ним просто рве душу зсередини, бо він мені рідний і тільки мій. Я не знаю, що робити, поговорити з ним не варіант, бо боюся, що цим можу, або зіпсувати йому стосунки з дівчиною, або втратити його зовсім, навіть як друга.

Мої родичі мої вороги. Почалося все давно, але я не надавала значення. Наша сім’я велика. У моєї мами є 2 сестри та брат. У нього дружина моя ровесниця і ми

Прочитавши багато історії про віртуальні почуття, захотілося розповісти свою. Мені було 16 років. Юний перехідний вік. Літо. Канікули. Тоді було модно спілкуватися в одній соціальній мережі. І ось додається до

Як жити з чоловіком без любові? Мені 30 років, чоловік на 7 років старше, разом ми 4 роки. Я завжди відчувала себе з ним, як за кам’яною стіною: розумний, веселий,