Для мене це перший шлюб, для чоловіка третій, маємо спільну дитину, у чоловіка діти від двох минулих шлюбів. Чоловік постійно приховує свій прибуток, зарплату.

Хотіли купити більш простору квартиру, чоловік казав, що не вистачає грошей. Я продала дачу, що дісталася у спадок від діда, у результаті купили велику квартиру.

Так як у чоловіка дорослі діти від минулих шлюбів, я попросила квартиру оформити на мене, побоялася, що нашій дитині вона не перейде у спадок через її дітей.

Чоловік не хотів нічого оформляти, незважаючи на те, що я вклала величезні гроші від дачі. Зрештою сказав, що оформить свою частку на нашу дитину.

Мені нічого не залишалося, як оформити так, як він сказав, тобто квартира половина на мене половина на дитину. Продати до повноліття у разі чого неможливо, наша дитина маленька, його діти вже дорослі, 28, 25 та 29 років. Усі забезпечені чоловіком.

Від сім’ї я не забирала, чоловік був у розлученні. Через рік я дізналася, що у чоловіка дуже хороша зарплата, багато було проектів у той час, коли ми купували квартиру.

Далі чоловік став приховувати доходи, постійно занижуючи їх, а коли я заїкнулася про те, щоб відкласти гроші на нашу дитину, допустимо на її навчання, то чоловік сказав, що він хоче, щоб усі його кошти пішли на всіх дітей у рівних частинах.

І взагалі він вважає, що треба піднімати його дітей, бо вони зможуть допомогти нашій дитині у майбутньому. А я власне, якось сумніваюсь.

Тобто чоловік вважає мене чомусь абсолютно чужою, постійно боїться, що мені щось може перепасти і дістатись від нього.

Чому таке ставлення до мене? Я нічого йому не робила поганого, навпаки вірила і продала своє майно, яке було до шлюбу, щоб нашій сім’ї було добре. Як таке може бути?