Мені 24 роки. У мене є старий друг. Добре дружили багато років, але після мого розлучення почала помічати натяки, флірт із його боку. Тривають такі стосунки упродовж двох років.

Спілкувалися, фліртували, цілувалися, потім різко за пів року дізнаюся, що він паралельно спілкувався з дівчиною і почав зустрічатися з нею. Після цього не спілкувалися місяців дев’ять. Він періодично писав за цей час, але я не йшла на контакт.

Живемо ми поруч і тому бачилися, він влаштовував перегони за мною на машині, але я не хотіла спілкуватися. Потім ми зіткнулися через 8 місяців і просто поспілкувалися, я була з подругою. Після цього він знову почав про почуття, але я не хочу стосунків і досі. Почуття були, але не кохання.

За цей час він зблизив мене зі своїми друзями. Ми іноді їздили разом гуляти, відпочивати. Він говорив всім, що я його дівчина, але не погоджувалася. Говорив що любить, що вже час щось серйозне починати. Також розмова зайшла у нього у квартирі, і він навіть сказав, що жити разом треба.

Але я весь час намагалася йому пояснити, що мені це не треба. Я не хочу стосунків та дітей, тому що в мене є дитина, і були тяжкі пологи, потім будуть і конфлікти, і сварки. Вони були, але не сильні, просто він інколи заводив цю тему та його хвилювало це. Він хоче весілля, дітей, а мені все це не треба.

Нещодавно випадково побачила у нього листування з подругами та з колишньою. У листуванні, по суті, немає нічого особливого, але він брехав, що не спілкується з нею і не бачиться.

Говорив, що ні з ким крім мене та друзів не спілкується. І після цього, звичайно, я вирішила, що мені це набридло, а він намагається налагодити просто спілкування. Але все виходить у сварки, які набридли. Бути з ним звичка, не заперечую. Не знаю, що робити з цією ситуацією, як поводитись, адже довіри вже немає.

Кілька років я зустрічався з однією дівчиною. Я дуже сильно кохав її, мріяв одружитися з нею, завести дітей. Але їй було не до цього. Мою дівчину цікавили тільки мої гроші,

Зі своєю майбутньою дружиною я познайомився ще в школі. Вчилися в паралельних класах. Я звичайний хлопчисько, схиблений на футболі. Вона – староста, відмінниця. У старших класах приходила на стадіон вболівати

Коли мені було 7 років, ми з мамою принесли до будинку кошеня. Звичайного, чорно-білого. Виріс він справжнім красенем, добротний такий котяра — великий, пухнастий, як годиться. Нині йому вже 15