Владислава йшла вулицею, надворі падав лапатий сніг, але вона була настільки засмученою, що не помічала краси навколо. Вона просто не знала, що їй робити далі. Вона розплакалася і сльози почали замерзати на її довгих віях.

Звідки взяти гроші? Вона повинна врятувати маму! Адже хто, якщо не вона. В цьому світі у неї нікого ріднішого і немає.

Владислава дуже любила свою маму, відколи батька не стало, вони залишилися удвох. Дівчина інколи напівжартома дорікала мамі за те, що вони з батьком дали їй таке дивне, напівчоловіче ім’я. Не дарма кажуть, що ім’я дуже впливає на долю людини. Так Владислава має дуже сильний характер, звикла в житті усього досягати сама.

Владиславі нещодавно виповнилося тридцять років, а заміж вона досі і не вийшла. Вся в роботі і в домашніх клопотах. Останні два роки мама нездужала, дівчина змушена була весь час доглядати її.

А сьогодні Сергій Вікторович, лікуючий лікар мами, попередив Владиславу, що потрібна велика сума грошей. Так, вона багато працювала, мала непогану зарплату, але цього і близько не вистачить, а зайвих заощаджень у неї не було.

Владислава не відразу почула, що біля неї зупинилася автівка і хтось її покликав. Дівчина повернулася і зрозуміла, що не знає цієї людини, тому продовжила рухатися вперед. Та чоловік і далі продовжував кликати її і тоді по голосу вона нарешті впізнала Павла. Років десять тому вони кілька разів зустрічалися у спільних знайомих. Владислава бачила, що подобається Павлу, але  тоді хлопець так і не наважився їй освідчитись.

Замерзла Владислава хутко заскочила в теплу автівку і відразу ж сильно розплакалася. Вона не сподівалася на підтримку чи допомогу, просто їй дуже хотілося з кимось поділитися своїми проблемами.

Але на превелике здивування, коли дівчина закінчила свій монолог, Павло, який весь цей час просто слухав її, витягнув гаманець і вручив дівчині кругленьку суму.

– Я думаю, що на перший час цього вистачить, а потім ми щось обов’язково придумаємо, – сказав він.

Владислава не мала часу на роздуми, вона погодилася взяти ці гроші, а потім, як сказав Павло, вони щось придумають. Головне – щоб мама одужала.

Від тієї випадкової зустрічі Павло не залишав Владиславу саму. Він допомагав їй матеріально, дуже швидко мама пішла на поправку. Владислава не вірила в дива, але переконалася, що вони, таки, бувають. Павло з’явився в її житті саме в той момент, коли найбільше був їй потрібний.

Дуже швидко у них зав’язався роман. Владислава ще не визначилася, що в її душі переважало – почуття любові чи почуття вдячності до Павла. Але вона цим і не переймалася, Павло зараз поруч, він їй потрібен, і це найважливіше.

Серед швидкого плину подій, дівчина не надала значення і тому факту, що Павло періодично зникає на кілька днів. Владиславі він пояснював, що бізнесові справи кличуть його в інше місто. Він так і живе – тиждень тут, тиждень там.

Маму виписали додому, і тепер Владислава була повністю щаслива. Та, одного разу, коли Павло був у черговому відрядженні, вона випадково зустріла своїх давніх знайомих, саме тих, в яких вони з Павлом колись і зустрілися. Розговорилися про старі часи, про те, хто як зараз живе.

А коли мова зайшла про Павла, подруга взялася жваво розповідати, який він зараз успішний і як вдало у нього склалося життя. А потім так, між іншим, додала, що не було б цього всього у нього, якби не його багатий тесть, який так розкрутив зятя.

Кінець розмови Владислава вже пам’ятає смутно… Виявляється, Павло давно одружений, у нього чудова дружина, від якої він йти не збирається… А хто ж тоді для нього вона?

Дівчина йшла по вулиці, просто, без мети, щоб ні про що не думати. Це якраз той момент, який робить жінку сильнішою. Владислава дала собі слово, що Павла в її житті більше не буде, тому взяла в руки телефон і видалила його номер.

– Владиславо, радий вас бачити, – почула дівчина знайомий голос Сергія Вікторовича. – А як почувається ваша мама? – запитав чоловік, злегка зашарівшись.

Владислава подивилася на Сергія і зауважила в його очах зацікавленість, якої досі не помічала. Здається, вона подобається цьому чоловікові і цього разу варто спробувати стати щасливою.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело