Я одружилася з Борисом у двадцять три роки, це було три роки тому. На той момент він уже був у розлученні, його синові було два роки. Що спричинило розлучення я не взнавала, всієї правди все одно не дізнаюсь, а збирати в голову зайву інформацію я не хочу. Знаю лише, що ініціатором був саме Борис.

Мама мене відмовляла від весілля, коли дізналася, що у нареченого таке багате минуле. Говорила, що дитина завжди буде тягнути до себе батька, якщо він нормальний батько, звичайно. Та й колишня там, як я знаю, була без чоловіка.

Мені б тоді послухати розумну людину, не витрачати час на розлученого мужика. Але на той момент все здавалося цілком звичайним і зрозумілим: так, був мій чоловік у шлюбі, так, є син. Ну і що? Багато хто живе у другому шлюбі цілком щасливо.

З дитиною чоловік спілкувався, проводив один вихідний на тиждень. Я там не брала участі, навіть не бачила його сина наживо, тільки на фото. Не те щоб мені було нецікаво з ним познайомитися, але колишня була проти наших зустрічей. У цьому навіть можу її зрозуміти.

Я знала, що чоловік витрачає чимало грошей на утримання дитини, але не була проти. На нашому бюджеті це не позначалося. Я сама заробляла непогано, чоловік теж отримував достатньо, на все, що нам потрібне, вистачало.

Трохи напружував момент дуже частого спілкування чоловіка та його колишньої дружини. Вона дуже часто йому дзвонила і писала, причому не завжди з питань, пов’язаних із дитиною. То у неї кран тече, то не розуміє, в який автосервіс краще машину віддати, то ще якась побутова нісенітниця.

Чоловік не зривався до неї вночі, крім одного разу, але там було через дитину, тож питань немає. Але телефоном він з нею спілкувався часто і охоче.

– А що, мені тепер на неї гавкати треба, якщо ми розлучилися? Нічого кримінального не відбувається. Тим більше, нам треба підтримувати нормальні відносини заради сина. Нехай він бачить, що батьки не ворогують, – пояснював мені чоловік.

Я намагалася гнати погані думки, хоча сумніви в душу закрадалися. З

– Дивись, щоб ця красуня не потягла чоловіка назад. Вони мають спільного сина, спільне минуле, чоловіка твого вона непогано знає за ці роки. У неї на руках усі козирі, – попереджала мене мама.

Я намагалася в це не вірити, щоб не опускатися до сцен ревнощів та тотального контролю чоловіка, розуміючи, що цим я ситуацію можу тільки посилити. Але коли дізналася, що чоловік збирається, крім сина, на море везти ще й свою колишню, вже не стрималася.

Про те, що чоловік із сином збирається на відпочинок, я знала. Про це ми домовились давно. У мене в цей період відпустку взяти не вийшло. Я була не проти, але до того моменту, поки не дізналася, що разом з ними їде і колишня дружина чоловіка.

– Я не бачу в цьому нічого такого. Син маленький, вона турбуватиметься. Та й мені спокійніше буде, що не тільки мені відповідальність за дитину. А то потім доводьи що синець не ти поставив, а нудить його від акліматизації, а не тому, що я його не тим нагодував. Гроші вона потім мені поверне за свою частину поїздки, коли зможе.

А ось я бачу. Дуже добре бачу. Справа навіть не в грошах, які чоловік тишком-нишком витратив на квитки для своєї колишньої, а в тому, що домовленості спочатку були тільки з приводу сина. Погодьтеся, що поїздка на курорт із сином – це одне, а поїздка із сином та колишньою дружиною вже більше схожа на сімейну подорож.

– Тобто те, що вона турбуватиметься, тебе напружує, а те, що мені буде дуже некомфортно від усвідомлення, що біля чоловіка тертиметься жінка, з якою в нього вже була близькість, це для тебе нормально?

Чоловік розпсихувався, заявив, що я себе накручую на рівному місці, ще й йому настрій псую необґрунтованими підозрами. Тільки як перевірити, що ці підозри є необґрунтованими? Покладатись на слова чоловіка? Він мені не сказав, що з колишньою летить на відпочинок, я сама дізналась. Про яку довіру може йтися?

– Я тобі й не казав, щоб ти собі не думала зайвого, – заявив чоловік. – Мабуть, не дарма не говорив.

Мені вся ситуація дуже не подобається. Не знаю як реагувати. Мама каже, що треба йти, далі буде гірше. Подруги в цьому нічого кримінального не побачили, а я розгублена.

Джерело