От як це розуміти – бабуся обіцяла свою квартиру мені, а отримала житло моя мама. Коли бабусі не стало, виявилося, що заповіту немає, я думала, що це не проблема, адже всім давно було відомо, що своє житло бабуся хотіла віддати мені.

У нас чудові стосунки з бабусею були, я її єдина онука від єдиної дочки. Я все дитинство у неї провела, і вона говорила – виростеш, моя квартира дістанеться тобі! І при батьках повторювала не раз: у вас житло є, а моя квартира буде внучці, щоб у неї з самого початку було житло.

Квартира у неї двокімнатна в досить престижному районі. У моїх батьків житло анітрохи не гірше: троячка неподалік, яку колись отримав у спадок батько. Вони і зараз там живуть, у них все чудово, тому я не розумію, чому мама так чинить.

Мені 30 років, я заміжня, у нас із чоловіком двоє дітей. Свого житла у нас немає, ми живемо у знімній квартирі. У глибині душі я завжди вважала, що своя квартира в мене буде: адже бабуся обіцяла.

З бабусею ми спілкувалися спілкувалися, мабуть, навіть ближче, ніж із батьками. Дзвонили, приїжджали у гості, дарували подарунки. Бабуся дуже цікавилася правнуками, кілька разів навіть залишалася з ними сидіти, коли дуже було треба.

Мама не хотіла допомагати, так і сказала – це ваші діти, вирішуйте свої проблеми самі, няньку наймайте… Хороша порада, але коли трапляється форс-мажор, зазвичай не до пошуків няні. А коли все гаразд, няня і не потрібна. А бабуся завжди говорила – привозіть малечу, посиджу стільки, скільки треба, навіть не турбуйтесь.

Бабусі не стало близько пів року тому, і з’ясувалося, що жодного заповіту на квартиру не існує. Не вважала за потрібне, мабуть, морочитися з цими паперами та походами до нотаріуса. Тим більше, що з офіційних спадкоємців у неї – лише дочка, моя мама. Про те, що квартиру бабуся хотіла віддати мені, мама чула сто п’ятдесят разів. У неї житло є. Ну й бабуся, мабуть, розсудила, що не буде ж моя мати забирати квартиру в єдиної доньки та онуків, які досі не мають свого кута.

Бабуся помилилася: мама відразу вступила у спадок, оформила квартиру на себе і готує її для здачі в оренду. Про те, щоб пустити в це житло мене із сім’єю, навіть не йдеться.

Я серйозно ображена на матір. Як же так? Мати чудово знає, що у нас проблема з житлом. У нас двоє дітей, і бабуся хотіла, щоб її квартира дісталася мені. Чому мама так несправедливо поступила?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело