Ми маємо щось лише тоді, коли прагнемо до чогось величного і чистого. Ми будемо пропащими, якщо думатимемо лише про задоволення власних потреб.

Ви дуже сильні, якщо бажаєте добра, якщо стараєтесь, якщо гуртуєтеся, якщо намагаєтеся спільно творити добро, жити чесно, жити творчо.

Заради радості, яку можемо так принести Богові і ближньому, варто трудитися, жертвувати свій час і свої зусилля.

Ми дійшли до того, що людина дивиться на іншу людину, як на ворога. Так багато недоброго на телебаченні, що людина звикає до нього, думає, що так має бути. Коли нашим богом стає гріш, ми можемо дуже багато зробити і це дуже небезпечно.

Ми маємо віддавати – давати у світ добро, милосердя, любов.

Я бачу кожну професію як служіння. Лікар, учитель, письменник, робітник – то служіння іншим. Тільки тоді, коли ми віддаємо, стаємо багатшими. Треба формувати в людях розуміння служіння.

Нам бракує старання допомагати один одному.

Чи не було би добре заохочувати до цього громадян? Погляньте навколо себе: чи нема поряд людини, яка голодна? Якщо ви маєте хоча би маленьку владу, якщо ви – підприємець, вмієте щось організувати, ви можете допомогти.

Ми не сміємо бути байдужими до того, що діється з іншими людьми.

Блаженніший Любомир Гузар

Джерело