П’ять років тому я вийшла заміж, у нас із чоловіком було скромне весілля, тому що на той час ми були студентами та святкували у маленькому колі друзів у гуртожитку. Батьки того дня нас не привітали. Тиждень тому мені зателефонувала мама. – Ксенічка зіміж виходить! Ми дуже розраховуємо на те, що ти візьмеш на себе кредит на весілля сестрички, а віддавати вже разом будемо! і хоч вона молодша всього на 2 роки, я завжди доношувала за нею речі, бо Ксеня росла як на дріжджах

Я вийшла заміж за одногрупника на 3-му курсі, сталося це 5 років тому. Коли Міша зробив мені пропозицію, мої батьки відмовилися брати участь в організації весілля та допомагати матеріально. Мама мені відразу сказала, що наші з Михайлом стосунки довго не продовжаться, тому вона з татом не братиме в цьому участі. Отже ми тихенько розписалися та відзначили подію з друзями у гуртожитку. Батьки того дня нас навіть не привітали.

З того часу минуло вже 5 років. Ми заочно закінчили виш, переїхали до орендованої квартири. Нещодавно я народила сина Остапчика. І за весь цей час від батьків я отримувала лише повідомлення з вітаннями у свята. Я змирилася з тим, що я старша сестра, і вся увага батьків діставалася Ксені, так було раніше і триває досі.

У батьків із молодшою ​​дочкою взаємини прекрасні, просто ідеальна сім’я. Все життя мені говорили, що я маю бути самостійною і досягати всього сама. З Ксенею було навпаки. Вона довгоочікувана дитина, і хоч вона молодша всього на 2 роки, я завжди доношувала за нею речі, бо Ксеня росла як на дріжджах. Нічого дивного, я була пробною дитиною, а ось для Ксені мама з татом нічого не жаліли.

Вони записували доньку на різноманітні розвиваючі гуртки, оплачували репетиторів. Пам’ятаю, як Ксюша обрала престижний вищий навчальний заклад у столиці, але не пройшла на бюджет. Звичайно, батьки погодилися оплачувати їй навчання. Коли ж свого часу вступала я, мені одразу дали зрозуміти, що або я поступаю, або сама плачу за навчання. Добре, що тоді я пройшла на бюджет.

Зараз із батьками ми майже не спілкуємось, у мене життя налагодилося, чоловік отримав підвищення. Потроху самі впораємося. Мені, щоправда, пощастило зі свекрами, золоті люди. Вони подарували нам з Михайлом на весілля квартиру. Там треба було зробити ремонт, тому ми зможемо переселитися тільки зараз, коли навели там порядок. А мої батьки стримано привітали мене з народженням дитини, ніби їм байдуже, що в них з’явився онук.

Тиждень тому мені зателефонувала мама. Несподіванка, щиро кажучи!

Я навіть здивувалася, оскільки все зазвичай обходиться сухими повідомленнями. А тут мама вся на емоціях розповіла мені про весілля Ксені, що наречений у неї красень та молодець. А найсмішніше те, що я мушу, на їхню думку, взяти кредит на весілля сестри. Мама так і сказала:

– Ксенічка зіміж виходить! Ми дуже розраховуємо на те, що ти візьмеш на себе кредит на весілля сестрички, а віддавати вже разом будемо!

У цей момент я почала сміятися, до сліз. Грошей батьків немає, їм кредит не дадуть, бо вони взяли квартиру в іпотеку для молодят, отакі справи.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com


Джерело