Я поїхав до Києва, щоб накопичити на відкриття власного магазину. У столиці я легко відразу влаштувався працювати менеджером в одну велику торгову компанію, наявність вищої профільної освіти мені дуже допомогла.

На початковому етапі своєї трудової діяльності терміном на місяць, я був занурений тільки в роботу, не бачачи перед собою нічого, крім екрана монітора. А потім став помічати, що до мене почала пильно придивлятися одна співробітниця. Причому, робила вона це настільки уважно, що незабаром я був змушений запросити її до кафе. Там і познайомилися ближче.

Мені здалося, що Ірина, як її звали, зі мною розмовляє щиро та розповідає про себе правду. Поспілкувавшись із нею, і дійшовши висновку, що знайшов родинну душу, запропонував зустрічатися. Того дня ми багато розмовляли, тинялися столичними вечірніми вулицями.

Мініатюрна, витончена, великоока Іра закохала мене в себе. Я став розуміти, що не можу без неї просто жити, а вона почала цим користуватися, могла запросто попросити в борг велику суму і «забути» повернути. Я терпів її капризи і витівки.

Але одного разу, зайшовши за потребою в архів, де зберігалися особисті справи співробітників і не заставши там випадково фахівця на місці, вирішив подивитися Ірину особисту справу, мені на цей вчинок щось усередині спонукало.

З обкладинки особистої справи, а точніше, з першого листа на мене дивилася з фото Ірка. Мене посміхнуло, та ненадовго. Виявилося, що вона одружена і мама двох дітей, а ще старша за мене аж на вісім років. Про все це я навіть не здогадувався.

Всередині у мене після прочитання пробіг нервовий холодок. Я вирішив не зволікати і після роботи поговорити із нею. Я притиснув її, так би мовити, до стінки, вона відразу ж у всьому зізналася, що в неї є чоловік, який працює далекобійником, якого вона не любить, а просто терпить, і діти. Я запропонував залишитись просто друзями, вона заплакала.

Говорила, що боїться чоловіка, він страшенно ревнивий. Але й мене вона кохає. Так ми залишилися кожен при своїй думці, обдурений я, і збрехала вона, але зустрічаємося досі. Тепер обидва боїмося гніву її чоловіка, якщо він дізнається, що ми коханці. І скільки так триватиме, невідомо.

Був у мене хлопець. Любив він випити. І ось одного разу, після тижневого запою, вирішив він кинути пити. Проходив цей процес вкрай важко. Мого коханого кидало то в жар, то

Його я зустріла пізно, в свої 40 років. Вірніше, він сам мене знайшов в соцмережі. Теж не хлопчик, під 50, був одружений, розлучений більше 8 років. Близько року писав в

Після 10 років шлюбу мені зрадила дружина. Я – не ревнивий параноїк, але одного разу зауважив, що вона ховає від мене свій телефон. Через це ми з дружиною сильно посварилися,