Сталася зі мною така ситуація, що раз і назавжди змусила запам’ятати: не варто зустрічатися, а згодом і одружуватися з жінками, що коли-небудь уже були в шлюбі і мають діток.
Сталася зі мною така ситуація, що раз і назавжди змусила запам’ятати: не варто зустрічатися, а згодом і одружуватися з жінками, що коли-небудь уже були в шлюбі і мають діток. Я знаю, що більшість з вас після цих слів почнуть засуджувати мене, але своєї думки я вже не зміню. Та й мені здається, що таку думку поділяє насправді не один чоловік, що вже стикавсь з подібними ситуаціями.
Було це все 5 років тому. На той момент у стосунках я не був. Та і не бачив особливої потрібності шукати собі дівчину. Адже на душі лежав тяжкий осад від зради в попередніх стосунках. Катя не просто один раз сходила наліво, а робила це багато місяців підряд і з різними партнерами.
Самі розумієте, що після такого ніяк не хочеться з кимось знайомитися, а в кожній дівчині відразу шукаєш якусь підставу. І ось ранок вихідного дня, гарна погода, захотілося погуляти в парку поки там не дуже багато людей. Та мій умиротворений настрій змінила картина: дівчина щось не може вирішити з дитиною і голосно сперечаються.
Хлопчик просив якусь іграшку, а матір пояснювала, що зараз у них нема зайвих грошей на такі забаганки. На її обличчі читалась тривога і перевтома. Дівчина старалась заспокоїти сина, але нічого не вдавалося. Щось всередині мене перевернулося. Стало шкода і матір, і ту бідну дитину. Тому я підійшов і купив ту іграшку, над якою плакала дитина. Віддав машинку малому. Дівчина була приголомшена моєю добротою, а хлопчик щасливий мати такий подарунок від незнайомця.
В той момент у моїй душі щось перевернулося. А, може, це доля? Ми стали спілкуватися, гуляти, проводити час разом. І настільки гарно у нас все складалося, що прийшли до рішення одружитися. Перші дні в шлюбі були чудовими. Оля прекрасно готувала, турбувалась про мене, Дмитрик також мене полюбив і завжди дослухався та і теща доволі мила жіночка. Але перше, що мене насторожило – дружина почала виставляти претензії щодо моєї роботи. Нібито заробляю я мало, треба більше.
Я ж до цього моменту вважав, що заробляю більше ніж достатньо. На фоні фінансів у нас виникало багато конфліктів. Ще й теща приходила, нагнітала ситуацію. В якийсь день в голові виникла думка, що весь цей шлюб із самого початку будувався на меркантильних засадах зі сторони Ольги.
Після довгих роздумів я вирішив все ж таки піти і подати на розлучення. Жінка ще довго сердилась і кричала від недорозуміння. Та згодом здалась і зрозуміла, що більше мене «доїти» не вдасться. Більше ніколи і нікому в житті я не дозволю «розводити мене на гроші».