Найкраща подруга – к0ханка твого чоловіка, Аліно! Невже ти не бачиш таких очевидних речей? Відкрий вже нарешті очі! Мені 0бразливо, що всі навколо сміються над тобою, тому і запросила у гості! Нехай і далеко! – говорила сестра, а на Аліну тут дійсно чекала важлива, можливо, доленосна зустріч
Орися дивилась на сестру з жaлicтю. ЇЇ хотілось якнайшвидше забрати ту з того «neкельного трикутника», про який перша навіть не здогадувалася.
– Сестро, прошу, послухай мене. Ольга не та, ким намагається бути. Вона тобі не подруга. Твоя найкраща подруга – коханка твого чоловіка. Прошу тебе, прокинься, – говорила Орися, а на Аліну мов казан холодної води вилили. Але ж вони з чоловіком і кумою вже 5 років так жили… Невже ця поїздка до сестри у Польщу все змінить?
Ольга та Аліна були найкращими подругами зі шкільної парти, разом в університет вступили, потім роботу шукали та щастя. Одна одну заміж видавали та щиро раділи одна за одну при звістках про вагітність.
Аліна одружилась з Андрієм, їх давнім одногрупником. Він хлопець тямущий, почав бізнес будувати, все у нього вгору пішло, а по тому й будинок купили та двоє діток у них з’явилось. От коли народився молодший Іван, то й Аліна прийняла рішення, що тепер Ольга буде не просто подруга, а ще й кума!
Ольга була інакшою. Вона не шукала любові, їй була потрібна прописка у місті, щоб не повернутися до Богом забутого села. Познайомилась з хлопцем і вже за кілька місяців так його одурманила, що вони й одружилися. Вона була переконана, що щастя не в любові, з часом звикнуться.
Час йшов, а Ольга ніяк не могла знайти щастя у своєму чоловікові. Однак одного дня на зустріч з Аліною вона прийшла дуже щасливою, та аж здивувалась. Вони щиро розговорилися, і та поділилась, що тепер має іншого чоловіка, який її сильно кохає, дарує дорогі подарунки й турбується. Проте цей чоловік був одруженим, дітей не мав, але поки розлучатися не планував, тому вони двоє жили на дві сім’ї.
Продовжувалось це довгий час, доки одного дня чоловік Ольги не дізнався правду. Вона намагалась якось все вирішити, вибачалась, клялась у коханні, але він все одно її покинув. Тоді Ольга й опинилась на вулиці.
Аліна не могла покинути подругу напризволяще, тому попрохала чоловіка взяти її на роботу. Андрій довго відмовлявся, але одного разу таки здався під її постійними вмовляннями. Тоді ще Аліна і не здогадувалась, як потім вона шкодуватиме про своє добре серце.
З часом Андрій прийняв нову співробітницю і навіть щиро вихваляв її професійні здібності. Час йшов, Аліна сиділа у декреті, а Ольга стала правою рукою її чоловіка, незамінною помічницею. І жінка ще б довго жила у цих рожевих окулярах, якби сестра їх не зняла….
– Найкраща подруга – коханка твого чоловіка, Аліно! Невже ти не бачиш таких очевидних речей? Відкрий вже нарешті очі! – промовляла сестра, а Аліна не хотіла вірити її словам.
Останнім часом Ольга дійсно часто до них навідувалась, та й з її чоловіком вона майже весь день проводила, по робочих справах, як їй говорили. І на відпочинок її та її доньку завжди запрошували, мов частину родини.
Раптом в Аліни почали відкриватися очі та від цього вона ледь не втратила дихання. Вона згадала, як дивляться один на одного подруга з чоловіком, як вони жартують, як багато нових та дорогих речей з’явилось в Ольги. І все це вони робили прямо на її очах і ще й, мабуть, сміялися з того, яка вона сліпа та дурна.
Та і їх з чоловіком інтимне життя припинило існування. Як вона раніше не здогадалась, що у нього є хтось? Він же постійно відмовлявся, говорив, що на роботі втомився, що у нього стрес, а виявилось, що у нього вже тоді інша була.
Цілу ніч Аліна намагалась змиритися з тим, що сталось, і вирішити, як їй тепер жити далі. Вона боялась йти від чоловіка, залишати йому все, а самій повертатися з двома дітьми на однокімнатну квартиру батьків…
Та й дітей було шкода. Для них вони були ідеальною парою, яка ніколи не свариться і кохає один одного… Продовжувалась ця гра у найкращих подруг і вірного чоловіка ще 5 років. Лише сам Бог знає, як довго вони збиралися ще її обманювати.
Наступного вечора Аліна відправилась з сестрою прогулятися нічним містом, там вона познайомилась з Анджеєм. Він був не схожий на її чоловіка, проте це її притягувало. Наступний тиждень вони бачилися кожного дня, а потім жінка повернулась додому, де за столом кухні на неї чекала найкраща подруга і вірний чоловік, які, як завжди, розв’язували робочі питання.
Жінка не стала з ними розмовляти, зібрала свої та дитячі речі й відправилась у Польщу до сестри, яка обіцяла її прихистити, доки та десь не влаштується.
Коли Аліна з синами приїхала в Польщу, її зустрів Анджей та її сестра, вони допомогли їй влаштуватися у новій країні. Потім чоловік ще часто приходив у гості до Аліни, вони почали зустрічатися і ходити на побачення, але Аліну щось зупиняло.
– Сестро, годі себе обмежувати, ти стала вільною жінкою ще багато років тому, тоді коли пригріла цю змію у себе на грудях! – говорила сестра, а Аліна лише знизувала плечима, сама розуміла, що це правда.
З часом Аліна таки змогла підпустити до себе нового чоловіка ближче. Дітям він також сподобався, вони швидко прижилися у новій країні та навіть говорили, що їм тут подобається більше, ніж у батьківському будинку.
Через рік Аліні зробили пропозицію, і вона знову стала дружиною, але тепер ще більш щасливою.