Оля не хотіла підтримувати маму, коли дізналась про її розлучення з татом, а все тому, що та мало доглядала за собою!

Інколи я щиро вірила у те, що я – ідеальна дружина. У домі завжди чисто, наготовлено, ніхто ніколи мені не говорив, що щось не так. З чоловіком у нас також була повна ідилія, завжди розуміли один одного та підтримували.

Нашій доньці вже 17 років, цього року вона має вступати в університет.

Останній раз я працювала ще до заміжжя, оскільки майже відразу завагітніла, а коли мала виходити з декрету, то чоловік попросив мене цього не робити, побути ще господинею, адже він заробляв багато, у нього власна фірма і грошей нам цілком вистачало.

Я не встигла помітити, як моя робота по дому перетворилась у сіру буденність, я стала рабинею для мого чоловіка та доньки, вони просто користувалися мною. Я не помічала цього, доки рідна сестра, яка приїхала у гості, не почала мені вказувати на це.

«Мамо, мені на завтра потрібні червоні туфлі. Знайди та протри їх, щоб завтра у брудних не йти!” – промовила мені донька перед тим, як лягти спати, замість «на добраніч».

«Я їду завтра раніше звичайного, то, будь ласка, погладь мені мій костюм зараз щоб я тебе зранку не будив!» – говорить мій чоловік, коли я тільки сіла відпочити, взявши у руки книгу.

І я виконувала всі їхні прохання та бажання, тому що чомусь була переконана, що повинна, я ж ідеальна жінка, отже й у мого чоловіка та доньки все має бути ідеально.

Одного разу я випадково стала свідком розмови мого чоловіка з іншою жінкою. Зазвичай у цей час я мила посуд, тому, схоже, чоловік вирішив, що він на одинці. Розмова несла досить романтичний характер і не потрібно було бути детективом, щоб здогадатися, що розмовляв він з коханкою.

Після завершення розмови я зайшла у кімнату і прямо запитала, чи не з коханкою він щойно розмовляв

– Ну, можна й так сказати, у мене є жінка, яку я беру з собою на ділові зустрічі – відповів він, а я оніміла.

Чоловік був переконаний, що це нормально і ніяк не повинно вплинути на наші стосунки, адже у його друзів є теж такі «подруги» для ділових зустрічей.

Після цієї розмови я пішла у спальню і проплакала не одну годину. В один момент зайшла донька й почала цікавитися, що у мене трапилось. Я вирішила розповісти її все, як є, але замість підтримки отримала отаку відповідь: «Мамо, а ти не здогадувалась, що так рано чи пізно буде? Ти хоч інколи в дзеркало дивишся? Ти ж лише й думаєш, що сьогодні їсти приготувати і який костюм татові погладити! А всі інші жінки не стоять на місці! Ходять у салони краси, спортзали! Вони приваблюють його, тому не знаю, чому ти така здивована!»

Слова доньки стали для мене болісним ударом, але саме він допоміг мені зрозуміти, що прийшов час щось змінювати. Наступного ж дня я відправилась у салон краси, де провела цілий день, а ввечері пішла до свого однокурсника, який володів фірмою і з радістю прийняв мене на роботу, пам’ятав ще зі студентських років, що «голова у мене добре варить». Звісно, такий поворот подій зовсім не влаштував ні чоловіка, ні доньку, проте я вирішила, що тепер сама керуватиму своїм життям.

Після цього у нас з чоловіком почалися постійні сварки і я подала на розлучення. Через рік у мене була половина його майна і новий чоловік, той самий однокурсник, який прийняв мене на роботу. Донька довгий час мене не розуміла, говорила, що ця витівка провалиться, але згодом таки щось усвідомила, коли побачила мене щасливою з іншим.

З колишнім чоловіком я зв’язок не підтримую, проте від доньки знаю, що його «подруга» проміняла його на багатшого, а він від цього горя почав випивати. Я ж щаслива у нових стосунках, де мене люблять та поважають не тільки, як рабиню, а і як особистість.

Джерело