З шухлядu знuкли всі срібні прuкрасu і решта грошей. Телефон його вuмкненuй, – схлuпнула подруга.
Моїй подрузі вже тридцять. Але вона досі незаміжня. Хоч доволі гарна і хороша як людина. Проте чомусь не складалося з цим питанням.
Нещодавно вона познайомилася з молодим мужчиною і почала одразу з ним жити. Мене це дуже насторожило, навіть здивувало. Адже вона завжди була дуже обережна в стосунках. А також економна. А тут Галина зізналася, що її коханий наразі ніде не працює, однак якось на початку проживуть на її зарплату.
Я звісно не стала коментувати її вчинку. Мовчки вислухала її розповідь про такі особисті зміни і побажала їй успіху. У душі бажала їй щастя. Бо мені сумно часом було спостерігати, як вона сама ледь «вигрібає» в цьому житті, адже зарплатня у неї невелика, а ціни на комуналку он як стрибнули. А тут ще один голодний рот у неї появився.
Не минуло й тижня, як Галина прибігла до мене по допомогу. Звісно, вона просила позичити їй грошей, бо не дотягує до зарплати. Її співмешканець досі висів на її шиї. Судячи з поведінки Галини, він не спішить шукати собі роботу.
Я не насмілилася їй тоді сказати, щоб гнала його в шию, поки не пізно. Але з поваги до неї змовчала – а раптом я все-таки помиляюся в цьому випадку.
На цьому ми розминулися. Не встигло збігти ще два тижні, як моя Галка знову прилетіла до мене. Про повернення позиченої суми не йшлося. Вона ще раз просила позику. Запевняла, що за тиждень поверне всю суму. Її Богдан, можливо, вже завтра піде на роботу.
Я скептично поставилася до її запевнень. Позичила лишень половину суми, яку вона просила.
Минув тиждень. Галя до мене не з’явилася. Випадково за кілька днів стрілися на вулиці. Вона опустила очі, бо пам’ятала про обіцянку. З її поведінки зрозуміла, що в неї щось трапилося. Запитально глянула:
-Кажи, що там в тебе?
-Він мене пограбував! Він пішов, коли я була на роботі. З шухляди зникли всі срібні прикраси і решта грошей. Телефон його вимкнений, – схлипнула подруга. – А я йому вірила. Розумієш?!
Мені було прикро дивитися на її розпач. Я мовчки пригорнула її до себе.
-Це ненайгірше, що могло статися, Галино. Заспокійся. Усе налагодиться. Борг мені повернеш, коли зможеш. Поїхали до мене на каву. Я зранку торт спекла.