Чоловіка ще не було вдома з роботи, я готувала вечерю, як раптом почула дзвінок. Відкрила двері, а там сестра чоловіка з сім’єю. Я здивувалася, ми не чекали нікого, їсти немає що, нічого не готово. Я набрала Дмитра і він сказав, щоб я м’ясо замаринувала, він посмажить шашлик. Родичі дуже зраділи і пішли дивитися телевізор

В той день чоловік був на роботі якраз того дня був на роботі, я з донькою пішла по продукти. Купили всього вдосталь, грошей витратили чимало і повернулися додому.

Я відразу все розпакувала і зайнялася приготуванням вечері, дочка допомагала прибрати в вітальні. Трохи пізніше пролунав дзвінок у двері. Ми з Даринкою поспішили відчинили двері та побачили там моїх далеких родичів: двоюрідну сестру мого чоловіка – Ірину зі своїм чоловіком та донькою, Тетянкою.

Ми з донькою швиденько накрили на стіл усе, що було вдома, адже продуктів я купила, розраховуючи на трьох. Виявляється, що нещодавно у Ірини був день народження, і чомусь вони вирішили відвідати нас.

Поки гості сиділи і пили чай, адже ще зготовлено нічого не було, ми були не готові до гостей, я зателефонувала до чоловіка, розповіла йому про все і питаю, що робити. Дмитро згадав, що ми маємо трошки м’яса спеціально для шашликів. Сказав, що буде за півгодини, просив, щоб я його замаринувала і ми посмажимо на вечерю шашлик.

Виходжу я до гостей, кажу, що ми не були готові до їх приїзду, але зараз замаринуємо м’ясо, і години через 2 шашлик буде готовий, от тоді разом всі і повечеряємо смачно разом. Вони ніби чекали на ці слова. Дружно кивнули і посміхнулися.

Після моїх слів Ірина з чоловіком та донькою пішли до зали, усі дружно сіли на диван та крісла та ввімкнули телевізор. Я трохи здивувалася, що вони мені навіть не запропонували щось допомогти. Я попросила сама чоловіка Ірини допомогти мені замаринувати м’ясо, але він сказав, що в нього зараз проблеми з рукою, він нічого такого не може робити, а дружина «втомилася від дороги, їй би трохи відпочити».

Ми з донькою зробили все самі, приготували м’ясо, я зробила салат, поставила варити картоплю і розігріла голубці, які готувала на днях. Але весь цей час я була здивована тим, що вони жодного разу не підійшли і не запропонували допомоги хоча б у тому, щоб накрити на стіл.

Коли чоловік мій Дмитро повернувся додому, я тихо розповіла йому про все, що сталося зі мною. Він був дуже незадоволеним, проте ми покликали гостей і сіли разом за стіл. Сівши за стіл, Ірина з чоловіком одразу взяли найбільші шматки м’яса і мовчки їли. Ми з Дмитром лише тихо дивилися. З його погляду було зрозуміло, що йому це все дуже не подобається.

Коли ми встали зі столу, я запропонувала Ірині допомогти мені з миттям посуду, але вона відповіла, що має свіжий манікюр, вона не може його зіпсувати. Дмитро здивувався. Пізніше вони стали говорити, що їхати назад уже пізно. Вони вирішили залишитись у нас, але сказали, що спатимуть на нашому ліжку, бо в чоловіка Ірини проблеми зі спиною.

Тут вже Дмитро не хотів мовчати і сказав, щоб вони збиралися і їхали додому, такі гості нам не потрібні. Ми маємо біля них лише пританцьовувати цілий вечір. Вони приїхали з порожніми руками, навіть цукерку дитині не дали, зате так просто командують в нашому домі.

Відтоді сестра чоловіка навіть не спілкується з нами. Не знаю, що вона там родичам розповідала, але коли ми їх кликали до себе в гості, то вони сказали, що їхати до нас не збираються, бо ми не добре ставимося до рідних людей. А я не розумію, що ми зробили не так. Не думаю, що хтось на нашому місці вчинив би інакше.

Фото ілюстративне.


Джерело