В п’ятницю ввечері гуляла з подругою і випадково натрапила на знижки в дитячому відділі. Для улюбленої онучки мені нічого не шкода. З подарунками тягнути не стала, тому відразу в суботу направилась до дітей. Двері мені відчинив зять. І ви не повірите, з тряпкою і миючим засобом в руках. Христина ж сиділа за столиком, на який виклала ноги.

Глянула я по-ближче, а донька нігті пиляє. Я в неї спитала, чи не соромно їй, що в неї чоловік за неї всю роботу робить. Де, мовляв, твоя совість?

Мати була донькою незадоволена, можна було навіть подумати, що вона мати Андрія. Але проблема в тому, що не свекруха вона, а теща. Христина п’ятий рік у шлюбі, але веде себе донька, як пані: по дому взагалі нічого не робить.

– Може, щось робить, тільки я цього не бачила, бо ми з молодими живемо окремо. – пояснює Галина Макарівна.

Як мати в гості до доньки не зайде, так і бачить, що всю роботу по дому робить її чоловік, а та тільки наводить красу, та з подружками по телефону щебече.

Галині Макарівні це все в голові не вкладається. Вона, коли бачить, як зять підлогу миє, та їсти готує, їй самій за нього все зробити хочеться.

– Я б мовчала, якби вони всі разом робили, так багато хто робить! Але ж донька сидить, а чоловік працює. Це прямо дивина якась!

Галина Макарівна з чоловіком завжди ділили всі домашні відносини традиційним способом: вона робила жіночу частину роботи, а її чоловік – чоловічу. Її чоловік після роботи йшов телевізор дивитися, а вона вечерю готувала.

– Я завжди в сім’ї за всіма прибирала, всіх годувала, підлогу сама мила. – каже мати.

Чоловік Галини Макарівни теж не лежень, він завжди крани лагодив, цвяхи в стіни забивав, лампочки міняв. А от прибирати в будинку його навіть змусити було неможливо. Навіть коли її в стаціонар поклали, вона попередньо чоловіку на кілька днів їжі наготувала. У той час Христина була вже підліток, а тому вона їй дзвонила і говорила, чим годувати батька.

Мати Христину всьому навчила: і в будинку прибирати, і їсти готувати, і речі випрати – це донька все вміє, але при цьому робити нічого не хоче.

Андрій з Христиною виховують доньку. Дитина в дитячий садок не ходить. Коли доньці настав час з декрету виходити почалася ця ситуація в країні, тож вона перейшла на віддалену форму.

Їй така робота була тільки на руку, тому що маючи маленьку дитину їй було дуже зручно працювати віддалено. Внучка дівчинка слухняна, не балована, вона просто сидить поруч із мамою і грає тихенько, а вечорами вони чимось займаються чи гуляти йдуть.

Андрій весь день на роботі, увечері приходить нашвидкуруч перекусив і знову починає працювати: їсти готує, прибирає, пере, прасує.

– Мене дивує те, що він на доньку ніколи не сердиться і те, що вона нічого не робить, сприймає як належне.

Зятем Галина Макарівна цілком задоволена, оскільки він дуже роботящий і ввічливий.

Христина зовсім нічого для сім’ї ніколи не робить. Тільки собою займається, дитиною, та роботою. А Галина Макарівна переживає, що зятю таке життя може одного дня набриднути і він піде з сім’ї туди, де про нього піклуватимуться і поважатимуть!

А що ви скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне

Джерело