Зараз мені 36 років, а чоловік сказав, що я вже виглядаю набагато старшою, десь на всі 50.

Познайомилися ми з Андрієм 11 років тому, тоді я була ще така красива та струнка, але я ж була ще дівчиною молодою тоді – вільна, без всяких проблем та турбот, було багато часу доглядати за собою, мала зовсім інші інтереси. Я не знаю чому, але з поміж усіх, з ким я зустрічалася, я обрала саме Андрія.

Після того як ми розписалися, я народила першу донечку. Жінки мене зрозуміють – цих непростих 9 місяців, далися мені непросто, я вже не була такою стрункою, як до того. А якщо врахувати, що всі ці 9 місяців я їла за двох, то зрозуміло, якою була після того, хоча нічого в тому недоброго не бачила, так буває з усіма жінками. Та й коли дочка з’явилася, мені мама готувала багато смачних страв і говорила, що я маю добре харчуватися заради дитини, що тоді нам обом це було потрібно.

Чоловік наче не розумів, що це все заради дитини, Андрій, чомусь, це сприймав все зовсім по-іншому. Так, я вже була не такою стрункою та тендітною, як колись, але поступово, хоча повільно, поверталася в форму.

Так виходило, що я постійно сиділа вдома, виходила тільки на прогулянку з дитиною. Ну що мені себе прикрашати, я не бачила сенсу і причини для того – хвостик зробила – вже зачіска, одягала лише зручний одяг. Фарбуватися на вулицю я якось зовсім перестала – не бачила сенсу витрачати косметику, хто мене там бачить крім таких же матусь як я, це ж зовсім не потрібно зараз для мене.

Чоловік мені каже: «Фарбуйся хоча б вдома для мене! Невже це так важко?»

Мені було смішно і дивно чути такі слова від людини, від якої я очікувала підтримку і розуміння у такий важливий для мене час.

Потім я дізналася, що чекаю другу дитину. Андрій знав, що материнство сказується на мені, тому просив цього разу тримати себе у формі, щоб не було так, як минулого разу. Я намагалася залишатися стрункою, чого б це мені не коштувало.

Я дуже хороша мама і господиня, вважаю себе такою, ну що ще моєму чоловікові потрібно? Ніколи не було такого, щоб Андрій, прийшовши з роботи, був би голодний, гаряча свіжа вечеря була завжди на столі! Так, я вже не струнка, не така, як раніше і не фарбуюся вечорами – не вважаю це за потрібне, інша справа – свята.

Чоловікові не подобається, що я постійно заклопотана домашніми справами і ходжу в домашньому халаті, а що мені в вечірній сукні ходити, для кого я не уявляю?

Андрій на день народження подарував мені красивий яскравий домашній костюмчик, але його шкода просто так носити – дві дочки непосидючі, то в борошно влізуть, то фарбами мене забруднять, ну шкода ж новий одяг носити мені просто на кухні.

Але чоловік зовсім цього не розуміє, каже, що інші жінки теж гуляють з коляскою, виглядають гарно: нафарбовані, доглянуті, з зачіскою. Ну так може вона не втомлюється, і грошей у неї на косметику багато, або їй з родини хтось допомагає сидіти з дитиною, хай собі йде!

У нас сім’я хоч і не бідна, Андрій добре заробляє і машина навіть є, але особисто я краще іграшок дітям куплю, ніж витрачено собі на різні якісь непотрібні креми та фарби. А на рахунок зачіски – у мене просто немає часу щось робити – двоє дітей! З ранку встану, розчешусь і нормальний хвостик собі зроблю, щоб волосся не заважало – стандартна зачіска всіх мам. Мені так зручно і дуже просто.

Але найгірше, чоловік мені постійно дорікає, що я не розвиваюся зовсім, а залишилася на колишньому рівні. Каже, що зі мною нема про що розмовляти, зовсім не цікаво зі мною йому. Андрію не подобається, що я з подругами говорю тільки про дітей і все. Ну я теж, знаєте, не без освіти, навіть спеціальність швачки є, але мені ніколи навіть за машинку сісти, цілий день в справах.

Ну і що, що я не знаю там всяких художників і поетів, це мені не заважає виховувати дітей, я їм на ніч книжки читаю. Андрій щоразу мені говорить, що я знаходжу час, щоб в інтернеті посидіти, значить, і самоосвітою можу зайнятися дуже просто, а не іграми і порожніми розмовами в форумі про дітей. Ну ну невже він не розуміє мене?

Ось і сперечаємося останнім часом з чоловіком з цього приводу. Мені прикро. Це він на роботу ходить, людей бачить і спілкується, а я з дітьми, молодшу з садка забрала – недужає там постійно. Поки в школу не піде, доводиться мені бути нянею. Тільки, щиро кажучи, я дуже не хочу, бо бачу, що чоловік мене просто залишить.

Перед Новим роком я дивилася фото з корпоративу у свого чоловіка на роботі – там такі красуні його колеги, що просто любо глянути. Але що я поки можу змінити? Тільки що зачіску зробити і нафарбоватися? Я думаю, що якщо людина тебе кохає, то їй точно байдуже до твого халату, зачіски і фарби на обличчі. Хіба не так?

Фото ілюстративне.

Джерело