Урожай достиг. Два яблука по 2 100 і грушка – 1 900. Подруга подумала, що це якась дурня і не звернула уваги на повідомлення.
Іванка, так звати мою товаришку, вийшла заміж за Олексія ще в інституті. Жили вони так собі.
Олексій постійно шукав пригод на свою душу, а Іванка постійно витягувала його із всяких неприємностей. Коли їм минуло за тридцять, її чоловік наче став спокійніший.
Єдине, що непокоїло Іванку – це те, що у них досі не було дітей. Хоча і діагнозу щодо безпліддя лікарі також не підтверджували.
Ми все не могли зрозуміти, чому її Олексій такий байдужий і не хоче ні дітей, ні пригод на свою голову більше не шукає. А навпаки почав багато працювати і став відмінним сім’янином.
Як пізніше мені сказав мій чоловік, який дружить з Олексієм, точніше навіть проговорився – причина проста.
Коли вони разом влітку, під час відпустки на роботі, їздили на заробітки збирати яблука, Олексій там собі закрутив роман з якоюсь заробітчанкою.
Дівчина від нього завагітніла. А він не хотів робити боляче Іванці, то ж попросив цю жінку повертатися до рідного дому і розірвав їхні стосунки.
Ауріка пообіцяла зробити аборт, але не послухала його. Лише написала через півроку повідомлення, яке випадково прочитала Іванка.
Подруга подумала, що це якась дурня і не звернула уваги. Зміст був такий:
– Урожай достиг. Два яблука по 2 100 і грушка – 1 900.
Дане повідомлення зрозумів лише Олексій і мій чоловік. Ну і я тепер вже знаю. Ауріка не зробила аборт, а народила одразу трьох дітей від Олексія.
А таким зашифрованим чином повідомила батька про народження дітей.
Мені одразу ж стало якось не по собі. І подругу втрачати я не хочу, брехати в очі їй не зможу, але й правду не скажу. Я ж не маю права повідомляти їй такі речі.
А якщо вона дуже близько до серця сприйме це і ще щось собі зробить. Виходить, що причина відсутності у них спільних дітей саме у Іванці.
Навіть не знаю, як мені чинити.
Останні кілька тижнів я уникаю зустрічей з подругою, а на дзвінки відповідаю не охоче. Але й завжди так продовжуватися не може.
Мовчав мій чоловік стільки часу, то міг і далі мовчати. Так ж ні, він проговорився мені. А для мене це такий тягар.