Дві літні жіночки сиділи навпроти й щось щебетали. Було дуже рано і мене поглинали думки про сон, тому, щоб якось відірватися, я вирішив підслухати їх.

Двом не більше 65 років, мабуть, тільки не давно вийшли на пенсію. Виглядають свіжо й модно, видно, що стежать за собою. Сперечалися вони про те, чи потрібно йти на масаж.

– Та ти бачила на нього ціни? Можливо, у тебе двісті гривень зайвих є? Давай краще витратимо їх на скрабування?

– Ой, для кого ж тобі так старатися?

– Як це для кого? Для самої себе! Щоб насолоджуватися!

– Насолодитися ти можеш і книжкою, а на масаж ми точно підемо. Не маєш грошей, то цього місяця я тобі його подарую.

– Ого, а що це за розкіш? Я щось не знаю? Можливо дідуся собі підчепила?

– Ой, зупинися, прошу! Не хочу більше це слухати!

Продовжуємо ми їхати далі, а тут на одній з зупинок оголошення про концерт Степана Гіга.

– Олю прошу нумо сходім! І не треба мені ніякі масажі та скраби!

– Ну, ти ж знаєш, що я не дуже його люблю, дратує мене. Давай краще підемо на щось пристойніше, наприклад, у театр, чи філармонію. Там хоч відчуття будуть хороші.

– Ну ти й зануда!

– Нехай я буду занудою краще, ніж такою враженою дурненькою, як ти, що й хоче ще скрабуватися» Ти купи білет і спокушай свого Гігу ніжками… або ні! Кинь у нього бюстгальтером, так точно приб’єш і собі забереш!

– Ну тебе! Дурепа!

– І я тебе люблю!

Обидві голосно сміються і продовжують обговорювати концерт артиста.

Що ж початок дня видався дуже хорошим!

Джерело