Коли у мене з’явилася дитина і я пішла в декрет, часу на домашні справи з’явилося трохи більше, і я почала активно опановувати готування нових страв. Головний мій натхненник, звичайно, мама – у неї все вдається чудово. Мабуть, в якийсь момент вона вирішила, що мені приносить задоволення готувати, і подарувала йогуртницю.

Прилад, звісно, ​​класний, але скажу чесно: розкладати заготовки по стаканчиках, вибирати закваску, потім мити всі ці скляні баночки – це стільки витраченого часу! Мене вистачило на три рази — після цього дивотехніка відправилася в шафу на балкон. Мабуть, ЗОЖ-ник із мене не дуже. Ніколи не стала б дарувати таку вузькоспеціалізовану техніку, але мамі не поясниш. Вона ще й приходить у гості і супиться. що я не користуюся її подарунком.

А це прийшла вчора і каже:

– Доню, діставай йогурницю і віддавай мені, я її сусідці продам, вже домовилася! За 400 гривень, правда, але хоч щось собі поверну!

Як вам пропозиція? Не втомлююся дивуватися моїй матусі. Віддала, а що було робити.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.