Ми з чоловіком живемо в районі, а наш 37-річний син Паша з дружиною Дариною і 5-річною донечкою Нонною в обласному центрі. Коли ми з чоловіком, буває, їдемо у велике місто у справах, то зупиняємося, звичайно, у дітей, у них трикімнатна квартира. Так, щоб з ночівлею, то не часто, але іноді бувало.

Так сталося і вчора.

Ми вчора зранку подзвонили і попередили сина й невістку, що заночуємо у них, бо у місті зранку справи. Ну, вони сказали, як завжди, милості просимо. Ми поїхали в районі обіду, щось учора встигли зробити й купити, а решту справ залишили, як і планували, на ранок.

Ми повернулися пізніше за невістку і сина, вони вже були вдома, Дарина накривала на вечерю. Ми швиденько розташувалися, помилися і на запрошення невістки пройшли на кухню.

Та коли я побачила, чим зібралася нас частувати невістка, випала в осад. Це ж треба було додуматися підготувати такий сюрприз!

Варто мені було побачити на столі вечерю – гороховий суп на копчених ребрах і бутерброди з квасолевим паштетом – як я, не сказавши ні слова, побігла у найближче АТБ по лосося малосольного, багетик і й авокадо. Повернулася, зробила нам з чоловіком бутерброди, Ноночка теж кілька з’їла, а син і невістка надулися.

Ну а як ще? Вона хотіла, аби ми, літні люди, не спали від слова «зовсім», після такого їхнього частування наніч?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.

Джерело