Всім привіт! Хочеться поговорити про таку тему, як прощення. Скажіть, коли у вас з людиною відбувається незначний конфлікт, і людина перед вами потім вибачається, ви прощаєте від душі або удаєте, що пробачили, але в душі таїте образу? Розповім чомусь вдалася в це питання.

У мого чоловіка кілька сестер. З одною з них у мене нещодавно стався конфлікт, на дні народження родичів. Стосунки з нею та її чоловіком до цього конфлікту були рівні, я навіть сказала б прохолодні. Бачились лише на загальних застіллях. Не розмовляли, в гості одна до одної не їздимо. Так склалося наше спілкування.

Так ось у нас стався конфлікт. Нічого особливого. Я йшла в вбиральню взяти речі і зіткнулася з нею в проході. Прохід вузький і треба було розійтись.

Я була трохи не в настрої (були причини) і різко попросила її пройти швидше. Так і сказала: “пройди швидше!” На що вона здивовано глянувши сказала “що ти від мене хочеш?”

На що я відповіла: “нічого, просто пройди швидше!” На що вона при всіх обізвала мене хамкою та влаштувала істерику. Де вона побачила що я хамка, я не зрозуміла.

Я підійшла до неї і сказала, що сваритися з нею не збираюся, але вона продовжила свої неприємні обурення на мою адресу на що я попросила її прикусити язик.

Вона чомусь у сльозах вибігла надвір, і багато родичів побігли її заспокоювати. Гості, що залишилися в будинку, сказали, що вона роздула з мухи слона, і взагалі до чого сльози, що за комедія? Вийшло справді шоу (вона це вміє).

Зрештою вони з чоловіком сіли на таксі та поїхали додому, на цьому ми й розійшлися. Чоловік мій мене не підтримав, сказав я була неправа. Мабуть, її сльози його розжалобили.

Видно хтось із рідні їй про це доніс, після цього вона стала закидати його різними смішними роликами та побажаннями на кшталт “доброго ранку”, “бажаю щастя” на вайбер. Хоча раніше такого не було НІКОЛИ.

За кілька тижнів у її сина було день народження. Я думала, чоловік привітає племінника від всієї нашої родини. Але він не поспішав цього робити, хоча я йому нагадувала протягом дня. Увечері я йому ще раз нагадала зателефонувати, він сказав: “наберу”, зрештою дивився фільм і заснув.

Тоді я сама вирішила по вайберу надіслати вітання. Написала їй, привітала дитину та в наступному повідомленні вибачилася перед нею за конфлікт. Написала що перепрошую, і що не хотіла її образити.

Вона сказала що прощає, але що мені не сподобалося, це те, що у відповідь не було вибачень за ті слова які вона наговорила мені. Ну гаразд. Я зробила про неї певні висновки. Але за підсумками, ми як не спілкувалися, так і не спілкуємося.

Вона дзвонить на свята вітає мого чоловіка, а мене ні Навіть на день матері вона дзвонила йому, не мені (наче він мати) і привітала зі святом нашого сина. Тобто, вона мене виходить не пробачила і таїть досі образу? Навіщо тоді написала, що не в образі і все ок?

Мене звати Марина. Вік – бальзаківський з хвостиком. Вирішила написати про те, що обурило і образило мене під час лікування. Звичайно, коли всі думки спрямовані на те, як би швидше

Одружена 5 років. Дітей немає. Проблема в тому, що чоловік завжди шукає знайомства на стороні. Навіть коли зустрічалися (як я згодом дізналася), він паралельно з кимось спілкувався. Відразу скажу, що

Ми з колишнім чоловіком добряче зтріпали один одному нерви. А все тому, що за 2 роки шлюбу я зрозуміла, що зв’язуватися з колись одруженими чоловіками не варто, не моє і