«У вас є тuждень, щоб вu щось собі знайшлu!» – говорuла мама, а донькu на неї за це 0бразuлuся!

Маргарита Михайлівна останні роки лише й думала про виховання дітей та їх становлення на ноги. У неї не було часу на особисте життя та cкаргu про те, що вона втoмuлась. Інколи вона спала по кілька годин на день, аби її доньки не були нічим не гірші за інших, аби отримали гідну освіту.

Незабаром старша донька познайомила маму зі своїм нареченим і тим, що тепер вони житимуть з тещею, адже йти їм нікуди, у нього дома однокімнатна квартира. У них була трикімнатна, але коли старша народила сина, то їм довелось тіснитися з меншою донькою в одній кімнаті.

Перший рік жінка жила з думкою, що молодим потрібно просто більше часу, накопичити гроші, але з часом ставало зрозуміло, що їм так цілком зручно. Вони не докладають особливих зусиль, щоб мати дах над головою та їжу у холодильнику, а Маргарита Михайлівна залишалась єдиною годувальницею, але уже чотирьох «дітей».

Але от ще б за цю відважність діти були їй вдячні, допомагали по дому, а замість цього там на неї постійно постійні сварки та докори. Менша донька не хотіла нічим допомагати, мов нехай старша це робить, адже у неї тут дитина та чоловік, а та відмовлялась, тому що не мала часу, весь час з дитиною. А зять за цим всім спостерігав і сміявся, говорячи про те, що це не чоловічі справи.

Потім Маргарита почала здаватися, її життя все більше нагадувало пекло, тому вона почала говорити зі старшою донькою та зятем, що їм пора шукати житло для оренди, проте вони сказали, що ще побудуть, мов відкладають гроші на іпотеку.

Останньою краплею у цій всій комедії стало те, що менша донька теж привела хлопця і сказала, що він житиме з ними, але тепер мамі краще переїхати на кухню, бо вони ж молодята, їм потрібно гніздечко. У цей момент терпець урвався, вона зрозуміла, що все це йде до того, що вони її тут тримають, доки вона гроші приносить, а тільки перестане, то у будинок для літніх людей відвезуть.

«У вас є тиждень, щоб ви щось собі знайшли!» – говорила мама, а доньки на неї за це образилися! Почали кричати про те, що тепер онуків їй не покажуть і їх самих вона не побачить. Жінка спокійно прийняла всі ці погрози, прийшов час її донькам дорослішати, а їй нарешті відпочити від постійної турботи про всіх.

Незабаром у Маргарити Михайлівни день народження – 50 років. За останні пів року доньки ще їй не телефонували й у гості не навідувалися, чи привітають вони маму – невідомо, але вона все одно не сумнівається у правильності свого рішення.

А як би ви вчинили на її місці?

Джерело