В моєї подруги на день Валентина був ювілей – 55 років. Світлана, самотня жінка. Ніколи не була заміжня і дітей в неї немає. Крім мене на святкуванні була ще її двоюрідна сестра. І то, вона посиділа з нами годинки дві, і пішла додому. Ми ж з подругою вирішили поговорити по душам. Додому я прийшла вся в роздумах. Ну не підтримую я її, і крапка!

Одній моїй знайомій виповнилося п’ятдесят п’ять, але Світлана не втрачає надії на те, що їй вдасться зустріти ще своє кохання. Я їй тоді сказала, що її шанси знайти в такому віці чоловіка, якого вона зможе полюбити всім серцем і того, хто відповість їй взаємністю, дорівнює фактично нулю.

Хочу вам детальніше розповісти, чому я так думаю. Я обов’язково дам перечитати цю статтю своїй знайомій.

Я не проти того, що навіть за п’ятдесят п’ять можна зустріти чоловіка. Але тут головне питання якого чоловіка зустріне жінка?

Я хочу кількома словами зупинитися на тому, що в такому віці шукають чоловіки.

Жінка повинна:

вміти готувати;

підтримувати порядок у будинку;

дивитись увечері з чоловіком телевізор;

спати зі своїм обранцем у різних кімнатах.

Я більше схиляюся до того, що чоловіки старші за п’ятдесят п’ять шукають собі не дружину, а хорошу домробітницю. А ось жінка прагне знайти рідну душу, щоб було з ким побалакати увечері, а не сидіти на самоті. Мета пошуку – розрізняє чоловіка та жінку.

Мені здається, що самотній чоловік за п’ятдесят п’ять шукає жінку для того, щоб полегшити своє існування та перекинути на когось іншого свої питання.

У свою чергу жінка намагається знайти того, з ким комфортно буде її душі, хто зробить її життя повнішим і внесе в неї новий сенс.

З усього вищесказаного стає цілком зрозуміло, що чоловіки та жінки переслідують різні цілі.

Кожен чоловік, який потрапляє на шлях моєї знайомої, мріє про те, щоб вона йому готувала, прала і прибирала. Але ж вона мріє про інше! Знайома мріє, щоб поруч із нею було сильне чоловіче плече, щоб чоловік підтримував її як фінансово, так і морально. Вона сподівається, що чоловік буде питати її після робочого дня, як минув її день, втомилася вона чи ні. Вона шукає собі коханого, щоб їздити з ним разом у відпустку, а не лише щоб жити було легше.

Я думаю, що шанси в п’ятдесят п’ять зустріти доброго, люблячого, уважного та дбайливого чоловіка фактично дорівнюють нулю. Але, хоча, пробувати можна і треба!

Зрозуміло, що коли тобі п’ятдесят п’ять ти вже нікому не хочеш прислужувати, ніякого в тебе бажання немає комусь заносити хвости на поворотах, а також прати шкарпетки та варити борщі. У такому віці вже хочеться тиші та спокою.

А що ви скажете з цього приводу? Погоджуєтесь з моєю думкою?

Фото ілюстративне

Джерело