Ірина та Денис зустрічалися вже 3 місяці, коли він наважився зробити їй пропозицію з’їхатися. Обом уже за сорок, для обох це не перший досвід спільного життя. Лише Денис попередив: – Я на чесних умовах пропоную. Тільки такі й згоден. Це потрібно на початку обговорити.

Бюджет у нашій сім’ї має бути роздільним, а на господарство та побут будемо скидатися порівну. Ти зваж все добре, обміркуй, а тільки потім мені своє рішення скажи. Ірина спочатку трохи розгубилася.

Ну навіщо такі складнощі? В них зарплати практично однакові. Але потім вона зважила, подумала і вирішила погодитися. Тільки перед цим надала йому список із безлічі пунктів умов. — Овочі та ягоди з її городу чоловікові теж потрібно купувати за ринковими цінами.

(Якщо в готовому вигляді, то дорожче) -Для того, щоб користуватися закрутками, маринадами та компотами з комори, теж потрібно платити. (Можна придбати абонемент на місяць за знижкою).

-Готування, прання, прасування, прибирання за заздалегідь обумовленим та узгодженим прайс-листом. -Знос побутової техніки та меблів за загальний рахунок. Денис читав, хмурився, свербів. Ірина дивилася на це та посміхалася. -Милий, ти в мене такий розумний. Я б сама до такого не здогадалася.

Але ти маєш рацію, так значно краще. Я тільки так тепер і погоджуюся. Якщо тебе щось не влаштовує, то можемо й надалі зустрічатися. Тільки ти знай, що за вечері у мене теж доведеться платити. Букетиком польових квітів тепер не відкупиш.

Джерело