Після весілля я відразу ж завагітніла і наро дила активного, енергійного хлопчика. Перші місяці я сиділа з малюком, а чоловік заробляв нам на життя, але його зарплати не вистачало навіть на банальні потреби. Ми ледве звели кінці з кінцями. Мої батьки підтримували у всьому, давали гроші в борг, допомогли з квартирою.

Допомога прийшла з нізвідки, коли я цього вже точно не очікувала. Мама вийшла на пенсію і запропонувала сидіти з дитиною. Ми звичайно ж погодилися, і я відразу ж знайшла роботу. Зараз працюю масажисткою, клієнти задоволені. Сімейний бюджет сильно поповнився.

Чоловік не був проти мого рішення, адже я більше не виносила йому мізки, що потрібно знайти другу роботу. Тиждень тому один з моїх постійних клієнтів попросив прийняти його в неробочий час, так як він працював до сьомої вечора і не встигав вчасно приїхати до мене.

Він запропонував подвійну оплату, і я взагалі-то погодилася: гроші ніколи не бувають зайвими, тим більше, що мені довелося б затриматися всього на сорок хвилин більше звичайного. Мама погодилася сидіти з дитиною до мого приїзду, заодно запропонувала допомогти з цим, щоб удома я могла трохи відпочити.

Так тривало кілька днів. Я помітила, що чоловік сильно змінився за ці дні. Я приїжджаю додому, вітаюся з ним, а він навіть не відповідає, сидить перед комп’ютером, нібито дуже зайнятий.

Вчора, коли я повернулася, чоловік чекав мене біля дверей і почав кидатися звинуваченнями, як тільки я переступила через поріг. Він заявив, що не хоче, щоб я працювала допізна, замість цього краще провести час з дитиною, і поставив мене перед вибором: «Або приїжджаєш вчасно, або можеш взагалі не приїжджати».

Пояснювати йому, що я працюю для нашого малюка, безглуздо. Він не хоче знаходити другу роботу-і мені не дозволяє. Думаю, логіки в цьому-ніякої.

Джерело