Ми у шлюбі з чоловіком уже 12 років. У нас є син. Я хочу другу дитину, а чоловік не хоче – і все. Коли ми планували сім’ю, вирішили народити двох. Нашому хлопчику вже 10, але чоловік так і не наважується другого. Забезпечую сім’ю я. Завжди так було. У декреті я була недовго.

Вийшла на роботу, коли дитина була зовсім маленькою. І працювала, і за дитиною дивилася. Себе та сина забезпечувала тільки я. І зараз це все лежить на моїх плечах. Я не нарікаю і хочу народити другого, але чоловік категорично проти. Наші батьки нам допомагають, незважаючи на те, що вони не молоді.

Дбають про нашого сина, дуже люблять його. Вони теж чекають, та не дочекаються другого. Живемо ми у двокімнатній квартирі. Місце є, коштів вистачає ; не знаю, чого ми чекаємо. Ми поки що молоді, але роки летять.

Чоловік у мене хороший, дбайливий, по дому допомагає, до сина не байдужий, мене любить, але не знаю, як порозумітися з ним з цього приводу. Не можу зрозуміти, чому він не хоче, щоб я народила другу дитину. Адже дітей він любить.

Та й наро джувати не йому. І все інше, пов’язане з дитиною, я зроблю сама. І бабусі з дідусями допомагатимуть. Не знаю, як бути: він говорить ні. Але чому?

Що йому зараз заважає? Я плачу за квартиру, купую продукти, все що потрібно. Що йому залишається ? Тільки трохи допомогти – і все. Навіщо гаяти час ? Адже ми вже не молоді, щоби чекати кілька років. Треба поспішати. Адже дитину треба ще й виростити. Я вже нічого не розумію.

Джерело