Інна мала свою, двокімнатну квартиру. Де вони із чоловіком і жили. Семен пропонував продати її квартиру, придбати нову, трикімнатну квартиру, на бракуючі кошти взяти іnотечнuй kредuт.

У цьому Семен був згоден і на шлюбний договір, і поділ часток. Сама Інна пропонувала вирішити питання в такий спосіб — чоловік продає свою нерухомість в іншому місті, вносить початковий внесок на трикімнатну квартиру на своє ім’я,

і сам бере і виплачує іпотечний кредит. А її двокімнатну квартиру здають у найм. Отримана сума йде на виплату іпотеки. Ні Інна, ні Семен не хотіли поступатися. Зрештою Інна вирішила порадитися зі своєю двоюрідною сестрою юристом. (K/Y) — У жодному разі не погоджуйся на продаж своєї квартири! — сказала Ганна.

— Шлюбний договір? Його у нашій країні дуже просто можна оскаржити. Частки? Теж дуже сумнівно. Якщо твій Семен вирішить подати до суду, можуть виникнути проблеми. — Але ж ми не збираємося розлучатися, — сказала Інна. — Вір у краще, але будь готовий до гіршого! — навела Ганна чиїсь слова як приклад.

— Частки? Ну ось ви, наприклад, розлучилися. Що буде з його часткою? Він залишиться жити у своїй квартирі, і ви будете по дрібному пакостити один одному?

Чи він пустить туди жити якусь будівельну бригаду з близького зарубіжжя? Ти уявляєш, на що перетвориться твоє життя? Повернувшись додому, Інна обмірковувала майбутню розмову з чоловіком. З чого почати? Як його вести? Прикидала варіанти розвитку діалогу.

Вигадувала за чоловіка контрдокази, а потім наводила свої аргументи. Але розмови не вийшло. Варто їй розпочати, як Семен виставив свій ультиматум. Інна обрала другий варіант.