Флора працювала у квітковому магазині. Збирати букети було її покликання. Дівчина дуже пишалася своїм ім’ям, адже вона була пов’язана з її роботою. Власник магазину невдовзі після прийняття Флори на роботу, помітив, як кількість відвідувачів зросла, але підвищувати дівчині зарnлату він не поспішав, а та на це і не розраховувала… вона отримувала задоволення від своєї роботи, і вистачить.

Якось у магазин увійшов чоловік із похмурим обличчям, різкими рухами, одягнений у джинси, сорочку та піджак. — Здрастуйте, я Флора. Можу чимось доnомогти? — Усміхнулася дівчина. — Сам розберуся, — відповів чоловік, і поки Флора пішла далі збирати букет з півонії, той спитав, — цей букет замовлений?

— Ні, він чекав саме на вас, — відповіла Флора, бо як тільки її клієнт увійшов до магазину, та відразу подумки запропонувала йому той букет, — а скажіть, з якого він приводу? — Мамі, — відповів чоловік, — вона любила ці квіти… Флорі чомусь стало дуже незручно. Вона затягнула стрічку на букеті та віддала чоловікові.

За тиждень той повернувся. — Флоро, з вашою начальницею я вже домовився. Дозвольте відвезти вас на нове місце роботи в квітковому салоні. Він вам точно сподобається. Флора накинула на плечі пальто, адже в ситцевій сукні, на яку в неї ледве грошей вистачило, їй було холодно.

Після приїзду дівчина побачила перед собою величезний магазин квітів із вивіскою «Флора». Вона не вірила своїм очам. — Це жарт? — Запитала вона, ляскаючи віями. — Ні, він ваш, — сказав чоловік, — знаєте, моя мама завжди мріяла про таку невістку, як ви — доброю, чесною, чистою… а тепер мрію і я. Дозвольте доглядати за вами, Флоро.

Якщо я вам неприємний – тільки скажіть, і я відстану. Магазин — мій вам подарунок, він ваш повністю і повністю, можете бути спокійні в цьому плані. — Спробуємо, — несміливо відповіла Флора. Вона все ще не вірила, як такий чоловік звернув увагу на неї – простушку.

Джерело